До модульного контролю № 1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК І ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ БІЛЕТИ

ДО МОДУЛІВ № 1, № 2

для студентів очної форми навчання

ТА ЕКЗАМЕНУ

для студентів очної і заочної форм навчання

з нормативної навчальної дисципліни

циклу гуманітарної підготовки

ФІЛОСОФІЯ

усіх галузей знань, напрямів підготовки

і спеціальностей

Донецьк, 2013

Білети до модулів № 1 і № 2 для студентів очної форми навчання та екзамену для студентів очної і заочної форм навчання складені на основі Програми з нормативної дисципліни циклу гуманітарної підготовки «Філософія». Білети до модулів № 1 і № 2 та екзамену включають повний обсяг тем, що вивчаються в рамках аудиторних занять з даного курсу: «Філософія, її предмет і роль у суспільстві», «Філософія буття», «Філософія розвитку», «Філософія суспільства», «Філософія свідомості», «Філософія пізнання», «Філософія людини», «Філософія глобальних проблем і перспектив сучасної цивілізації».

Питання для підсумкового контролю

Білети до модулю №1 включають чотири теми з даної дисципліни: «Філософія, її предмет і роль у суспільстві», «Філософія буття», «Філософія розвитку», що складає ½ від обсягу аудиторних занять.

ЗАВДАННЯ

ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 1

1. Визначити поняття світогляду та дати характеристику його структури.

2. Проаналізувати історичні типи світогляду: міфологічний, релігійній, філософський, науковий.

3. Визначити, що таке філософія та розглянути її предмет і роль у суспільстві.

4. Сформулювати основне питання філософії та дати характеристику двох його сторін.

5. Дати перелік і характеристику основних функцій філософії.

6. Розглянути античну філософію, її основні етапи і напрямки розвитку.

7. Висвітлити та співвіднести характерні риси філософії Середньовіччя і епохи Відродження.

8. Розглянути «ранній» етап філософії Нового часу, її основні характеристики та зв'язок з розвитком науки.

9. Охарактеризувати класичну німецьку філософію та її місце у світовій філософії і культурі.

10. Розкрити виникнення й сутність марксистської філософії.

11. Дати загальну характеристику Західній філософії ХХ століття та її основним напрямкам.

12. Висвітлити зародження і розвиток філософської думки в Україні у ХІ-ХVІІІ століттях.

13. Розглянути розвиток філософії в Росії та в Україні у другій половині ХІХ і ХХ ст.ст.

14. Визначити категорію буття. Висвітлити становлення проблеми буття в історії філософії.

15. Охарактеризувати основні форми буття та розкрити їх єдність і специфіку.

16. Розглянути проблему субстанції. Визначити категорії «матерія» і «дух» та проаналізувати їх співвідношення.

17. Визначити поняття руху, охарактеризувати його основні форми і принципи їх класифікації.

18. Визначити поняття простору і часу. Дати характеристику просторово-часовим концепціям.

19. Розкрити проблему єдності світу та дати характеристику основним варіантам її вирішення.

20. Визначити поняття діалектики та проаналізувати її історичні форми.

21. Охарактеризувати об’єктивну і суб’єктивну діалектику, показати їх єдність та відмінність.

22. Розкрити діалектику як систему принципів, законів і категорій.

23. Розглянути становлення ідеї розвитку в історії філософії та науки.

24. Проаналізувати розвиток як принцип діалектики.

25. Розкрити закон взаємопереходу кількісних і якісних змін, показати його світоглядне та методологічне значення.

26. Розглянути закон єдності та боротьби протилежностей, показати його світоглядне і методологічне значення.

27. Висвітлити сутність закону заперечення заперечення, показати його світоглядне та методологічне значення.

28. Визначити поняття категорії. Проаналізувати категорії «одиничне – загальне», «зміст – форма», «сутність – явище» як рівні структурної організації буття.

29. Визначити поняття категорії. Проаналізувати категорії «причина – наслідок», «можливість – дійсність», «необхідність – випадковість» як вияв універсальних зв’язків детермінації.

30. Висвітлити діалектику і метафізику як альтернативні методи осягнення дійсності та практичної дії.

31. Як Ви розумієте тезу Геракліта: «Багатознання розуму не научає»?

32. Як Ви розумієте афоризм Сократа: «Я знаю, що нічого не знаю»?

33. Філософія: це світогляд чи наука?

34. Як, на Вашу думку, чому Ф. Енгельс вважав, що про речі, тіла поза рухом «поза всяким відношенням до інших тіл, нічого не можна сказати»?

35. Як Ви розумієте афоризм Геракліта: «У одну й ту ж річку не можна увійти двічі»?

36. Стародавні мислителі стверджували: «У здоровому тілі – здоровий дух». Ваше розуміння цього твердження.

37. З яким, на Ваш погляд, законом діалектики пов'язаний вираз: «Нове – це добре забуте старе»?

38. З яким, на Ваш погляд, законом діалектики пов'язаний вираз: «Крапля точить камінь не силою, а частим падінням»?

39. Чи згодні Ви з висловом стоїків, що людина може бути «багата у злиднях, вільна у кайданах, щаслива у хворобі»?

40. Як Ви розумієте афоризм Конфуція: «Не роби іншим того, чого не бажаєш собі»?

41. Як Ви розумієте слова І. Канта: «Дві речі наповнюють душу завжди новим і все більш сильним здивуванням і благоговінням, чим частіше і триваліше ми роздумуємо про них, – це зоряне небо наді мною і моральний закон у мені»?

42. Чи тотожні поняття «причина» і «привід»?

43. Чи можна вважати за правильне вислів: «Це було вірно свого часу, зараз це невірно»?

44. Як Ви розумієте китайську мудрість: «Не можна побудувати новий колодязь, не зруйнувавши старий»?

45. Як Ви відноситеся до вислову А. Камю: «Що таке життя і чи стоїть воно праці бути прожитим»?

БІЛЕТИ