Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






ДЛЯ СТУДЕНТІВ ОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ. 1. Міф як рання форма світогляду.




1. Міф як рання форма світогляду.

2. Міф і наука.

3. Релігійний світогляд у теоретичному і практичному освоєнні реальної дійсності.

4. Релігія і філософія. Своєрідність релігійного бачення світу.

5. Співвідношення філософії і науки. Філософська і наукова картина світу кінця XX – початку XXI ст.ст.

6. Специфіка філософського світогляду. Філософія і світогляд епохи.

7. Філософія в становленні і розвитку особи.

8. Філософія і духовні цінності.

9. Філософія і творчість.

10. Людина як вища цінність у системі філософського знання.

11. Філософсько-етичні погляди Конфуція.

12. Атомістичний матеріалізм в античній філософії.

13. Етичне вчення Сократа.

14. Вчення Платона про ідеї.

15. Вчення Платона про «ідеальну державу» і сучасність.

16. Вчення Арістотеля про матерію і форму.

17. Етика Арістотеля.

18. Зародження і розвиток наукових уявлень в епоху античності.

19. Проблема універсалій у середньовічній філософії.

20. Аврелій Августин – найвидатніший мислитель періоду патристики.

21. Філософія Фоми Аквінського: «золотий вік» схоластики.

22. Фома Аквінський і Алігьєрі Данте: проблема універсуму.

23. Візантійська середньовічна філософія.

24. Арабська середньовічна філософія.

25. Єврейська середньовічна філософія.

26. Наука і техніка в Середні віки.

27. Філософія і культура епохи Відродження і її основні риси.

28. Франческо Петрарка – великий гуманіст епохи Відродження.

29. Розвиток гуманізму в філософії Лоренцо Валла.

30. Зародження наукової картини світу (М. Коперник, Д.-Ф. Бруно, Г. Галілей).

31. Г. Галілей і І. Ньютон: формування механістичного світогляду і методології.

32. Природничонаукові і технічні ідеї в творчій спадщині Леонардо да Вінчі.

33. Еразм Роттердамський – видатний європейський гуманіст.

34. Філософія Миколи Кузанського.

35. Мішель Монтень – видатний представник французького Ренесансу.

36. Гуманізм епохи Відродження і сьогодення.

37. Наука як вища духовна цінність у філософії Нового часу.

38. Вчення Френсіса Бекона про метод. Особливості емпіризму.

39. Раціоналістичний метод Рене Декарта.

40. Сенсуалістична філософія Джона Локка.

41. Правові ідеї філософії Дж. Локка.

42. Механістичний матеріалізм Томаса Гоббса.

43. Блез Паскаль про можливості і межі розуму.

44. Монадологія Г.-В. Лейбніца.

45. Вчення Б. Спінози про субстанцію, її атрибути і модуси.

46. Проблема людини і суспільства в філософії французького Просвітництва.

47. Філософські погляди І. Канта.

48. Філософське вчення Й.-Г. Фіхте.

49. Й.-Г. Фіхте про призначення вченого.

50. «Філософія тотожності» і «філософія одкровення» Ф.-В.-Й. Шеллінга.



51. Філософська система і метод Г.-В.-Ф. Гегеля.

52. Г.-В.-Ф. Гегель про роль філософії в розвитку культури.

53. Філософія Л.-А. Фейєрбаха.

54. Єдність матеріалізму і діалектики у філософії марксизму.

55. Марксистська філософія і конкретні науки.

56. Гуманістичні ідеї К. Маркса.

57. Філософія К. Маркса і Ф. Енгельса та її історичні долі.

58. Проблема інтуїції в філософії Анрі Бергсона.

59. Феноменологія Едмунда Гуссерля.

60. Антропологічні напрями в західній філософії ХХ ст. (М. Шелер, Х. Плеснер, А. Гелен).

61. Філософська антропологія М. Шелера.

62. Екзистенціально-негативна діалектика Ж.-П. Сартра.

63. Філософія Ф. Ніцше: переоцінка всіх цінностей.

64. Філософські проблеми сучасної науки.

65. Сучасна філософія техніки.

66. Проблема людини у французькому екзистенціалізмі.

67. Людина і суспільство у німецькому екзистенціалізмі.

68. Проблема історії та її смислу в філософії Карла Ясперса.

69. Критичний раціоналізм Карла Поппера.

70. Сучасна західна філософія і релігія.

71. Сучасна філософія науки (Т. Кун, І. Лакатос, П. Фейєрабенд).

72. Феноменологічна філософія Е. Гуссерля.

73. Слов'янофільство і західництво в історії російської філософії.

74. Філософія Вол. С. Соловйова.

75. Філософія творчості М. О. Бердяєва.

76. Своєрідність філософської думки України в контексті світової філософії.

77. «Слово про Закон і Благодать» Іларіона – видатний пам'ятник староруської філософської думки.

78. Філософські мотиви «Слова о полку Ігоровім».

79. Життя і філософська творчість Г. С. Сковороди



80. Філософсько-етичні погляди Г. С. Сковороди..

81. «Філософія серця» П. Д. Юркевича.

82. Філософські ідеї в творчості Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки.

83. Українська філософія в діаспорі.

84. Світова філософія: діалог концепцій, думок, поглядів як чинник розвитку філософського процесу.

85. Категорії «буття» і «небуття», їх єдність.

86. Основні форми буття, їх єдність і специфіка.

87. Розвиток категорії «матерія» в історії філософії.

88. Сучасні природничонаукові уявлення про матерію як об'єктивну реальність.

89. Соціальний простір і соціальний час: поняття і специфіка.

90. Чинник часу в життєдіяльності сучасної людини.

91. Віртуальна реальність як онтологічна проблема, її специфіка і смисл.

92. Концепції розвитку і їх евристична наповненість у різних областях дослідження.

93. Типи законів, їх співвідношення і взаємозв'язок як відбиття структурованості матерії.

94. Ідеї діалектики в працях філософів епохи Відродження.

95. Раціоналістична діалектика Г.-В.-Ф. Гегеля: основні положення.

96. Містична діалектика всеєдності в російській релігійній філософії.

97. Міфологізація діалектики (О. Шпенглер, З. Фрейд): від логосу до міфу.

98. Діалектична суперечність як джерело розвитку. Протиріччя і антагонізм.

99. Розуміння суперечності в діалектичній і формальній логіці.

100. Діалектика взаємовідношення поступовості і стрибка (еволюції і революції) в процесі розвитку.

101. Категорія «міра» в античній філософії.

102. Концепції детермінізму та індетермінізму у філософії і сучасній науці.

103. Принцип цілісності: категорії «частина-ціле».

104. Дійсність як єдність сутності та існування.

105. Діалектика необхідності і свободи.

106. Принцип причинності і свобода волі.

107. Діалектичний метод Г.-В.-Ф. Гегеля і К. Маркса: спільні риси і відмінності.

108. Теорія категорій: історія і сучасний зміст.

109. Альтернативи діалектики: метафізика і «негативна» діалектика, софістика і еклектика, догматизм і релятивізм.

110. Діалектика і синергетика.

111. Використання закономірностей взаємозв'язку сутності і явища в інженерній діяльності.

112. Античні філософи про суспільство.

113. Суспільно-історичний процес і утопічна думка Нового часу.

114. Соціально-філософські ідеї в класичній німецькій філософії.

115. Філософське значення вчення В. І. Вернадського про біосферу, ноосферу і техносферу.

116. Діяльність і комунікативність як способи буття соціального.

117. Сучасні філософські теорії суспільства (неомарксизм або критична теорія суспільства, функціоналізм, концепція «відкритого» суспільства).

118. Еволюційний і революційний типи розвитку суспільства.

119. Цивілізаційний підхід: становлення і сучасний стан.

120. Цивілізаційний підхід: європоцентристська концепція історичного розвитку.

121. Теорія культурно-історичних типів М. Я. Данилевського.

122. Етнологічний підхід в аналізі всесвітньої історії Л. М. Гумільова.

123. Концепції цивілізаційного різноманіття у О. Шпенглера і А. Дж. Тойнбі.

124. Теорія суспільно-економічної формації і реалії сучасного історичного процесу.

125. Єдність і багатоманітність історичного процесу: стадіально-формаційний і цивілізаційний підходи.

126. Комп’ютерно-інформаційні технології як чинник розвитку сучасної цивілізації.

127. Сучасні технократичні уявлення про суспільство в світовій філософії (Д. Белл, У. Ростоу, О. Тоффлер, І. Масуда та ін.).

128. Технічні революції у розвитку суспільства.

129. Проблеми і перспективи сучасної цивілізації.

130. Суспільне виробництво: матеріальне і духовне виробництво як найважливіші підсистеми.

131. Виробництво і споживання: діалектика розвитку.

132. Відображення і розвиток проблеми свідомості в історії філософії.

133. Ґенеза свідомості як вияв розвитку різних рівнів і форм відображення. Відображення та інформація.

134. Несвідоме в житті людини (З. Фрейд, К. Юнг).

135. Мова як засіб виразу взаємозв'язку буття і свідомості.

136. Самосвідомість і соціальна активність людини.

137. Свідомість і кібернетика: проблеми, тенденції і перспективи моделювання штучного інтелекту.

138. Специфіка інженерного мислення.

139. Творчість і деструкція як вияви внутрішнього світу особи.

140. Суспільна свідомість у поступальному розвитку суспільства.

141. Теоретична і буденна свідомість: багатоманіття відносин людини до дійсності.

142. Суспільна свідомість: основні форми і діалектика їх розвитку.

143. Політична свідомість і правосвідомість в історії різних соціальних систем (порівняльний аналіз).

144. Політична сфера суспільства: політична культура і політичне життя.

145. Політична система: соціально-філософський аналіз.

146. Особа в політичній системі суспільства.

147. Правова держава та її форми.

148. Громадянське суспільство і національні держави, їх взаємозв’язок і співвідношення.

149. Мораль і право в сучасній політиці.

150. Природні і штучні мови, їх нормативна і регулятивна функції.

151. Честь і совість як етичні цінності в житті суспільства.

152. Поступок: між добром і злом.

153. Краса як основа духовного життя.

154. Пізнання як вид духовної діяльності і феномен культури.

155. Агностицизм і його різновиди (критичний аналіз).

156. Єдність і відмінність філософського, природничонаукового, художнього і технічного пізнання.

157. Особливості соціального пізнання.

158. Особливості емпіризму і раціоналізму.

159. Інтуїція і її роль у пізнанні.

160. Ідеали і критерії науковості.

161. Проблема критерію істини в сучасній науці.

162. Проблема істини в технічному знанні.

163. Сцієнтизм і антисцієнтизм.

164. Наукове пояснення.

165. Розуміння в науці.

166. Творчість як атрибут духовної діяльності суб'єкта. Специфіка наукової творчості.

167. Свобода творчості – основа формування демократичного суспільства.

168. Поняття наукового знання і основні форми його розвитку.

169. Специфіка природничонаукового і соціально-гуманітарного знання.

170. Наука і позанаукові форми пізнання: проблема співвідношення.

171. Практика як специфічно людський спосіб освоєння світу.

172. Теорія і практика: характеристика взаємозв’язку.

173. Проблема людини в сучасній філософській антропології, екзистенціалізмі, персоналізмі, неофрейдизмі та структуралізмі (за вибором студента).

174. Проблема людини, її сутності і сенсу буття у філософії Г. С. Сковороди.

175. Проблема життя, смерті і безсмертя людини в російській релігійній філософії (М. Ф. Федоров, Вол. С. Соловйов, С. Л. Франк, Л. М. Толстой).

176. Людина і її свобода: філософська інтерпретація.

177. Особа як суб'єкт і об'єкт суспільного життя.

178. Феномен людської особи: проблема сутності та існування.

179. Глобальна екологічна криза.

180. Проблема екологізації виробництва.

181. Римський клуб: ідеї, прогнози, перспективи.

182. Західна футурологія у пошуках майбутнього.

183. Цивілізаційні виклики і людство.

184. Стратегії стійкого розвитку (регіональні, національні та глобальні).

185. Глобальні проблеми: причини виникнення, передумови і шляхи вирішення.

186. Вітчизняна філософія на шляху вирішення глобальних проблем людства.

187. Ноосферна парадигма як умова збереження і розвитку цивілізації XXI століття.

188. Філософія історії та історична наука: загальне й особливе у їх розвитку.

189. Прогресистська філософія історії і історична дійсність.

190. Регресистська філософія історії і проблема «кінця історії».

191. Теорія суспільно-економічної формації і реалії сучасного історичного процесу.

192. Концепції історичного кругообігу: порівняльний аналіз.

193. Класичне філософське осягнення історії: універсалізм і монізм.

194. Некласична філософія історії: зміна парадигм.

195. Українська духовна культура: діалектика національного і загальнолюдського.

196. Соціально-етнічні спільноти: тенденції розвитку.

197. Національні і міжнаціональні відносини: етносоціальна культура як чинник гармонізації.

198. Природне середовище: новий період розвитку.

199. Природне середовище і його роль у розвитку суспільства.

200. Географічне середовище – умова існування і розвитку суспільства.

201. Екологія і загальнолюдські цінності.

202. Екологія і екологічні проблеми в Україні.

203. Народонаселення –передумова і суб’єкт історичного процесу.

204. Сім’я – найважливіший напрямок демографічної політики.

205. Населення: історичні типи відтворення.

206. Філософія релігії як спеціальна предметна галузь філософського знання.

207. Філософія релігії Г.-В.-Ф. Гегеля: примирення розуму і релігії.

208. Бог і світ: типологія відношень (аналіз уподобань).

209. Філософія релігії і релігійна філософія та теологія (порівняльний аналіз).

210. Економічна реальність: варіативність наукових картин.

211. Суверенітет в економіці: свобода господарювання і забезпечення існування.

212. Форми господарювання і техніки мислення в економічній історії світу.

213. Історична еволюція форм господарювання і форм економічного знання.

214. Праця як основна форма й умова людського життя: трансформація уявлень.

215. «Економічна людина» як антропологічний тип раціонального підприємця.

216. Сучасна «людина бажань» як антропологічний тип витрати і задоволення.

217. Економічне життя суспільства: вільна ринкова економіка і централізований план.

218. Феномен моралі: походження та історія становлення.

219. Натуралістичні вчення про мораль.

220. Релігійні та ідеалістичні системи моралі.

221. Соціоцентристські концепції моралі.

222. Моральна самосвідомість особистості.

223. Моральний ідеал і проблема його реалізації.

224. Сенс життя: моральний контекст.

225. Спілкування: моральний вимір.

226. Моральна свідомість і етикет.

227. Професійна етика: моральні норми і відповідальність.

228. Проблема прогресу моралі і моральні виклики сучасності.

229. Філософія культури як витвір європейської думки.

230. Ґенеза і культурний контекст філософії культури.

231. Філософія культури на межі існування.

232. «Культура» як філософська категорія.

233. Типологізація культури: проблеми, принципи і критерії.

234. Культура і цивілізація: співвідношення понять і феноменів.

235. Традиція як головний інформаційний елемент культури.

236. Міфологія (мова, наука, релігія, мистецтво) як автономна символічна форма культури.

237. Культура як знаково-символічна система.

238. Культура як діалог культур.

239. Людинотворча суть культури.

240. Відчужені форми культури: антикультура і контркультура.

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2018 год. (0.019 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал