Основні напрями удосконалення організаційних структур управління.

Удосконалення організаційної структури управління здійснюється у три основні етапи:

1 – аналіз;

2 – проектування (удосконалення) структури управління;

3 – впровадження запропонованої організаційної структури управління.

Перший етап поділяється на два підетапи:

§ аналіз об’єкту управління;

§ аналіз суб’єкту управління.

При аналізі об’єкту управління необхідно:

1. Визначити виробничу структуру підприємства, характер і глибину його спеціалізації.

2. Виявити фізичні розміри підприємства.

3. Визначити потенціал виробничих ресурсів.

4. Виявити наявність основних форм організації праці (первинних і вторинних підрозділів).

5. виявити характер розташування виробничих підрозділів на території землекористування підприємства.

6. Встановити ступінь компактності землекористування.

7. Виявити рівень забезпеченості господарства необхідними технічними засобами зв’язку.

8. Встановити стан дорожньої сітки.

Після проведеного аналізу необхідно накреслити організаційну структуру підприємства. Отримавши дану схему необхідно встановити на скільки схема організаційної структури підприємства відповідає виробничій структурі даного підприємства та його фізичним розмірам, виявити наявність кількості вторинних підрозділів і встановити, які первинні підрозділі і яких галузей входять до складу вторинних підрозділів; встановити ступінь складності організаційної структури і кількість виробничих ступенів; виявити схему розташування виробничих підрозділів на території землекористування підприємства, тут визначають відстань від центральної садиби до всіх інших підрозділів.

При аналізі суб’єкуту управління необхідно провести наступні операції:

1. Визначити кількісний склад працівників апарату управління (штатний розпис).

2. Визначити якісний склад (наявність освіти, досвід, стаж).

3. Визначити співвідношення в функціональних службах спеціалістів з вищою освітою, середньою спеціальною та практиків.

4. Наявність тісного зв’язку між працівниками функціональних служб.

5. Встановлюється схема взаємодії між функціональними керівниками і керівниками виробничих підрозділів.

6. Креслиться схема організаційної структури управління, після чого визначаються з нормою управляємості, кількістю ступенів.

7. Встановлюється чисельний склад ланок управління і їх розташування на певних ступенях.

8. Виявляється наявність в господарстві необхідної регламентуючої документації.

9. Встановлюється наявність або відсутність дублюювання функцій різними працівниками апарату управління.

10. Встановлюється до якого типу за ознаками класифікації відноситься система управління.

Після проведених операцій необхідно дати оцінку організаційної структури управління і організаційної структури підприємства, які склалися, що дозволить зробити висновки про доцільність проектування нової організаційної системи управління або їх удосконалення.

На другому етапі по всім пунктам необхідно внести свої пропозиції з удосконалення організаційної структури підприємства, а потім з удосконалення організаційної структури управління підприємства.

Після оцінки запропонованої організаційної структури підприємства і організаційної структури управління, необхідно співставити схеми цих структур зі схемами, що були отримані в стадії аналізу.

На третьому етапі необхідно виконати наступні роботи:

1) обговорити запропоновані організаційну структуру управління і організаційну структуру підприємства на зборах зі спеціалістами і керівниками всіх підрозділів;

2) внести необхідні корективи і винести ці питання на обговорення первинних трудових колективів;

3) при наявності згоди між спеціалістами і трудовим колективом, створити комісію по впровадженню пропонуємої схеми організаційної структури управління;

4) призначити відповідального за здійснення впровадження запропонованої організаційної структури управління.

Кількість і якість змін у виробництві зумовлюють потребу в адекватній переробці структур управління. Їх слід своєчасно уточнювати відповідно до рівня розвитку виробництва.

Ознаками старіння системи є дублюювання у виконуваних функцій, відсутність чткості у розподілі обов’язків, прав, відповідальності між структуриним підрозділами, а також працівників апарату управління, виникнення конфліктної ситуації...

Удосконалення структури управління передбачає:

1. відповідність цілям, що стоять перед організацією;

2. певних співвідношень управляючої системи і системи, якою управляють;

3. доведення складності управляючої системи до складності системи, якою управляють;

4. досягнення оптимального співвідношення централізацій функцій управління, підвищення ролі децентралізації розв’язання питань, надання повної оперативно-господарської самостійності в трудових колективах і створення умов для самоуправління;

5. створення мінімальної необхідності кількості ступенів управління, додерження норм управління;

6. доведення до мінімальної чисельності склад апарату управління;

7. чітке розмежування функцій і додерження принципу спеціалізації, регламентації прав прийняття рішень окремими керівниками;

8. забезпечення на вссіх рівнях єдиноначальності і суворої відповідальності задоручену справу;

9. забезпечення організіційної стійкості і надійності управлінської системи;

10. досягнення потрібної гнучкості структури управління та її орієнтацію на постійне вдосконалення залежно від змін виробничої структури, організаційної побудови підприємства;

11. нових функцій або зміни існуючих функцій.