Управління виробництвом

Внутрішнє середовище підприємства – це середовище. яке контролюється фірмою. Його складовими є: місія, цілі фірми та засоби їх досягнення, організаційна структура, кадрова та маркетингова політика.

Як відомо підприємство складається з чотирьох складових:

-управління фінансами

-управління кадрами

-управління виробництвом

управління маркетингом

Управління виробництвом також пов”язане з:

1.Управління самим виробництвом – планування асортименту продукції,

складування та збереження, науково-технічні розробки та дослідження,

виготовлення продукції

1. Управління реалізацією – облік та аналіз статистики, організація роботи відділів збуту та постачання, стимулювання роботи працівників цих відділів та виробничників, дослідження ринку та реалізація

2. Управління кадрами – вибір, найм та підготовка кадрів, довідково-інформаційна служба, трудові стосунки, реклама та зв’язок з громадськістю

3. Управління фінансами – нормування витрат, визначення цін, замовлення споживачів, контроль аналіз регулювання та прогноз.

Якщо підприємство зорієнтоване на проведення чіткої маркетингової політики, то основні види його діяльності полягатимуть в проведені:

5. Збутових операцій – організація роботи відділу збуту, організація роботи персоналу цього відділу, підготовка персоналу, планування збуту, розробка завдань повідділу збуту, транспортування та складування продукції, робота з брокерами та митницею.

6. Реклама та стимулювання реалізації –стимулювання праці торгівельних робітників, стимулювання споживчого попиту, установка зв’язків з громадськістю, реклама.

7. Збір інформації та дослідження маркетингу- організація інформаційної служби та служби досладження ринку, організація довідково-бібліотечної служби.

8. Планування асортименту продукції – визначення асортименту продукції, визначення характеристик виробу, визначення характеристик упаковки, визначення цін, визначення вимог до технологічного процесу.

Виробниче планування виконується на основі постійного аналізу зовнішнього середовища (ринку, потреб клієнтів та споживачів, конкурентів, технологиї, нових продуктів) і все це направлене на підвищення ролі виробництва в процесі цикла створення продукту.

Портфель замовлень включає аналіз замовлень, формування прогнозу по завершенню робіт, аналіз умов виставлення рахунку на оплату та прогноз по головному обороту замовлень в портфелі.

Величина замовлень може формуватися за двома напрямками: попередньому отриманнб замовлень, та на основі прогнозу збуту продукції та послуг потенціним споживачам.

Аналіз замовлень включає:

-оцінку зроблених пропозицій – вид діяльності замовника (вид запропонованих послуг), фінансові умови, конкретні конкуренти, їх слабки та сильні сторони, етап проведення переговорів, дата потенційної поставки

-визначення можливого успіху відносно конкурентів виходячи з маркетингового аналізу та продукції,

- аналіз стану ринку в середньому з врахуванням асортименту та обсягу продажу продукції, сегментація ринку, прогноз розвитку попиту,

- обгрунтування цілей та стратегій роботи на ринку відповідно із загальними цілями та стратегіями виробництва.

Вихідні параметри портфеля замовлень дозволяють визначити вид продукції

(або послуг), яку необхідно поставити замовнику, кількість яку необхідно виготовити, строки виготовлення.

Все це і є основою формування плану та бюджету за стадіями виробничого циклу (рис 1).

Виробничий план.

Основні напрями виробничого плану включають формування структур та процесів, системи закупок та системи якості.

Для складання виробничого плану (рис.1) необхідно мати

1 ) Замовлення клієнтів

Портфель замовлень – вихідні дані:

-вид продукції, розробка, послуги, -обсяги продажу продукції,

-строки виготовлення та дати поставки, - продукція на ринок,

- ціни, норми прибутку, -умови реалізації, - умови фінансування.

2) Виробничий план включає два напрямки: за замовленнями клієнтів і за незалежними розробками для потенційних клієнтів, і містить три основні види плану:

- план по виробничим потужностям, - план по процесам татехнологіям,

- організаційний план.

Крім того виробничий план формує також основні принципи:

систему закупок та систему якості, тобто

- заключення контрактів, - виконання закупок у масштабі підприємства при зберіганні автономії підрозділів,

- планування закупок, - контроль якості на всіх етапах.

3) На етапі виробничого циклу „ Планування виробничих процесів та ресурсів ” всі замовлення розглядаються з врахуванням стадій виробництва. При цьому порівнюються витрати за завершені амовлення із запланованими витратами на виконання замовлень.

Також на даному етапі вибираються постачальники, ведуться переговори про ціни, обсяг, даті поставок. Плануються ресурси по штатам персоналу, що дозволить визначити додатковий та обслуговуючий персонал. Визначаються капіталовкладення, які пов’язані із збільшенням потужності або впровадженням нової техніки, а також розраховуються загальні витрати.

4) Запуск у виробництво - на даному етапі виконується оцінка вартості робіт по виконанню замовлень на основі наступних показників:

-відповідність прогнозних виробничих витрат по виконанню робіт з поточними витратами.

5) В процесі виготовлення продукту – оцінюються виробничи витрати по збуту, розраховується різниця між передбаченими виробничими витратами та реальними витратами при виготовлені продукту.

6) Складування, транспортування та обслуговування клієнтів - це єдиний процес по створенню продукту і є суспільною діяльністю декількох функціональних служб.

7) Контроль та оцінка виробничої діяльності – є завершувальним етапом циклу і проводиться в три етапи:

-порівняння виробничого плану з реальним виконанням,

- вівчення та аналіз розходжень в ресурсах,

- введення коректировок у виробничий план.

Планування виробничих потужностей

Виробнича потужність – це максимально можливе завантаження виробничих підрозділів до максимального випуску продукції, на основі виробничої потужності розраховуються вхідні та вихідні параметри для прийняття рішення по виробничому плану.У виробничу потужність включають все обладнання за виключенням резерву. Кількість, обсяг потужності та склад обладнання залежать від номенклатури, специфіки та технології виробництва.

Спад попиту приводить до неповного завантаження потужностей, і відповідно низький рівень завантаження веде до великих постійних витрат на одиницю випуску продукції і виробництво терпить збитки.

Часто використовують наступні поняття потужності:

- проектна потужність – це максимальний обсяг випуску,

- ефективна потужність – максимально можливий обсяг випуску з врахуванням видів продукції, завантаження обладнання,

реальний випуск - тобто, дійсний обсяг випуску, він не може перевищувати ефективну потужність і буває часто нище за неї.