Приклад. Загальний заробіток штатного службовця складається з посадового окладу (ПО), Додаткових винагород за кінцеві ркзультати (ДЗП) та премії за підсумком роботи по

Загальний заробіток штатного службовця складається з посадового окладу (ПО), Додаткових винагород за кінцеві ркзультати (ДЗП) та премії за підсумком роботи по місяцю чи кварталу (Пр)

ЗП = ПО +ДЗП + Пр

Посадовий оклад визначається штатним розписом і фіксується в контракиі. В посадовий оклад включаються щорічна надбавка за вислугу років.

Загальний заробіток працівників робочих –погодинників складається

ЗП =(Тарифна ставка х кількість відпрацьованого часу) + ДЗП + Пр.

Загальний заробіток робітників-відрядників дорівнює:

ЗП = (обсяг робіт х Розцінку) +ДЗП +Пр.

Додаткові винагороди за кінцевий результат визначаються по результатам роботи за місяць. (табл 1). Якщо показники дуже високі то враховується коефіцієнт трудового вкладу (КТВ)(табл 1)

КТВ визначається як сума коефіцієнтів упущень та досягнень:

КТВ = 1 + сума коефф. В долях

Табл.1

Коефіцієнти трудового вкладу

Крім того, якщо великі упущення в роботі, то працівник не тільки не отримає премії, а отримає догану за порушення трудової дисципліни.

ТЕМА. Управління маркетинговою діяльністю

План

1.Суть маркетингової політики

2.Внутрішні та зовнішні фактори маркетингу

3.Принципи та функції маркетингу

4. Основні завдання маркетинг- менеджменту

1. Суть маркетингової політики.

Спеціалістам з галузі менеджменту відомо, що визначень маркетингу – десятки і їх число множиться. На рис. 1. наведено шість найпоширеніших з них. Американська асоціація маркетингу (АМА) з 1985р. Визначення маркетингу трактує так: „ Маркетинг –це процес планування і втілення задуму щодо ціноутворення, просування і реалізації ідей, товарів та послуг шляхом обміну, який задовольняє цілі окремих осіб та організацій.”

Із наведеного визначення можна судити про те, що до сфери маркетингової діяльності входять питання розробки нових ідей, товарів, послуг, їхня вартісна оцінка залежно від попиту, процес просування до споживачів, кожний з яких має свої запити, вимоги, потреби.

Маркетинг (ринок) є складовою частиною ринкової концепції, яка характеризується сукупністю економічних відносин між продавцями та покупцями, наявністю попиту і пропозицій на товари, послуги та ідеї.

Маркетинг - це система різних видів діяльності підприємства, що пов’язані між собою і охоплюють планування, ціноутворення, продаж, доставку товарів та надання послуг, в яких є потреба у існуючих або постійних споживачів.

Маркетинг та ринок характеризуються такими вихідними поняттями, як:

Бажання – почуття людини, групи людей спричинене нестачею чогось, форма виявлення потреб.

Потреба – нужда в чомусь об’єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку організму особи, соціальної групи,

Попит – суспільна або особова потреба в матеріальних благах і цілях, у засобах виробництва і предметах споживання, забезпечена купівельною здатністю, тобто, грошовими засобами покупця.

Товар – продукт праці, властивості якого задовольняють потреби покупця.

Обмін – процес отримання однією стороною від другої товару, послуги, ідеї із зустрічною пропозицією, яка б задовольняла сторону-продавця.

Угода – комерційний обмін товарами, послугами між двома організаціями або юридичними особами.

Ринкикласифікуються за типами:

1. за обсягом та межами його охоплення – галузева незалежність обсягів обміну в масштабах країни, регіональна галузева незалежність товару,

2. за галузевою незалежністю товару як об’єкта обміну – ринок автомобілів, ринок чорних металів, ринок сировини, тощо

3. за характером та рівнем попиту і пропозиції на ринку – ринок продавця, ринок покупця

4. за характером взаємин між продавцем та покупцем – вільні, замкнуті, регульовані

5. за методами та об’єктами товарного обміну – посередницький ринок, товарна біржа, аукціон, торги, методи прямі та опосередковані,

6. за характером об’єкта товарного обміну – ринок товарів та послуг, ринок капіталу, ринок робочої сили, ринок фінансовий(цінних паперів, кредитний, валютний)

7. за відношенням до контрольних меж сфери обміну –внутрішній (місцевий), зовнішній (іноземний),

8. за сферою міжнародного товарного обміну та галузевою належністю об’єкта обміну – світовий товарний ринок зерна, світовий ринок кольорових металів, тощо.

До сфери маркетингової діяльності входять питання розробки нових ідей, товарів, послуг, їхня вартісна оцінка в залежності від попиту, процес просування до споживачів, кожний з яких має свої запити, вимоги та потреби.

Тобто, маркетинг визначається як- вид людської діяльності, спрямованої на задоволення потреб через обмін.

Основою або своєрідним Олімпом маркетингової діяльності - є потреби споживачів, отже секрет успіху будь-якої фірми на конкурентному ринку – в умінні якомога краще задовольнити ці потреби. Більшість вітчизняних підприємств, що пристосувалися до умов ринкової економіки маркетингову діяльність розпочали із створення підрозділів маркетингу, але таким чином проблему ринкової орієнтації підприємства не вирішити. Для цього маркетинг повинен стати філософією бізнесу, що означає орієнтацію всієї діяльності фірми від проектування до виробництва товарів, їх збут – на задоволення попиту споживачів, вироблення товарів, що задовольняють певні потреби споживачів.

Найважливішими елементами маркетинга є чотири основні складові, так званні основні „4Р”: продукт, ціна, розподіл та просування товару.

1.Продукт (товар) – як елемент маркетингу характеризується показниками: властивості, параметри, розмір, упаковка, гарантії, марочна назва, якість, асортимент та сервіс.

Маючи певні властивості кожен продукт представляє інтерес споживача по дизайну, надійності, довговічності, тобто наділений певними якостями і відповідно до цих властивостей споживач робить висновок про його переваги. Часто інструментом, який сприяє продажу товару на ринку стає асортимент (кількість найменувань продукції і відповідно, кількість виробів на одне найменування, кількість моделей. малюнків, модифікацій). Сьогодні на ринку перемагає той, хто не тільки завойовує нових споживачів, але зуміє утримати старих. Тому на перший план у конкурентній боротьбі виходить сервіс, основними елементами якого є - інструктаж та рекомендації до та після покупки, - підготовка персоналу, робота зі скаргами клієнта, забезпечення документацією, забезпечення комплектуючими деталями, оперативне реагування, технічне обслуговування та гарантія.

рис. 1 Основні поняття маркетингу

2. Ціна – прейскурантна ціна, знижки, націнки, строки платежів – тобто це такий елемент маркетингу фірми, який повинен бути доступний для споживача, але одночасно забезпечувати прибутковість збуту.

Методика ціноутворення на фірмі полягає у: підрахуванні собівартості продукції, аналізі та визначенні можливого попиту на продукцію при встановленій ціні, прогнозування реакції конкурентів на різні ціни, перевірка відповідності цін нормативним актам, призначення конкретної ціни.

3. Розподіл чи (Доставка продукту споживачам) оз начає вибір оптимальної схеми доставки продуктів від виробника до споживача прямим методом через оптову торгівлю, фізичне втілення шляхом транспортування та збереження вантажів, а також післяпродажне сервісне обслуговування (важливість ціого елементу полягає у таких цифрах- п’ята частина прибутку від реалізації продукції витрачається європейськими промисловими фірмами для доведення своєї продукції до споживача).

4. Просування на ринку - передбачає ефективні контакти з покупцями шляхом: - створення позитивного іміджу компанії та її продукції, - реклама, стимулювання збуту(надання торгових знижок та торгівля у кредит, передача товару у тимчасове користування), персональний продаж., зв’язки з громадськістю (паблік рилейшнз) з метою створення позитивного іміджу компанії, синтетичні засоби маркетингових комунікацій –виставки, спонсорство.

Останнім часом перелік елементів маркетингу доповнюється ще кількома

„ Р” – люди, персональний продаж, упаковка та інші.

Відповідно до характеру попиту виділяють декілька типів маркетингу 1. Конверсійний - направлений на подолання негативного відношення споживачів до товару чи послуг. Основна мета - створити попит споживача за рахунок стимулювання збуту. Якщо в основі негативного попиту – перевага, яку віддають споживачі імпортним товарам або товарам конкурентів, доречно в рекламі посилатися на престиних клієнтів, що користуються продукцією фірми або співставити свої товари з конкурентами, вітчизняні з імпортними.

2. Стимулюючий – направленний на стимулювання споживачів. Заходи, що реалізують програму стимулюючого маркетингу, різноманітні –від знайомства споживачів з можливостями товару до зміни об’єктивних умов, що стримують його використання.

3. Розвиваючий – на визначення засобів задоволення потенційного попиту, основна мета – перетворити потенційний попит споживачів на реальний. 4. Ремаркетинг – завданням якого є пожвавлення старого виробництва товарів чи послуг в рамках певної структури попиту, основна мета – відновити попит, що знизився. Методи завдяки яким виконується дана мета: нажання товару чи послугам якості ринкової новизни, переорієнтування підприємства на нові ринки.

5. Підтримуючий маркетинг –спрямований на збереження обсягів попиту, тобто підтримати задовільний попит. Інструментом маркетингу при цьому є проведення продуманої політики цін, реклами, а також контролю витратна маркетинг.

6. Демаркетинг – спрямований на зниження обсягів надмірного попиту, програма реалізується через підвищення ціни, скорочення або припинення реклами, продажу ліцензій на право виробництва товарів.

7. Синхромаркетинг – направлений на регулювання попиту при його коливаннях.

8. Протидіючий маркетинг - має за мету ліквідацію іраціонального попиту, тобто довести до нуля попит, що суперечить інтересам суспільства. Підприємства припиняють випуск таких товарів, контрольні органи вилучають їх з торгівлі, через засоби інформації проводяться кампанії проти споживання товару.

Кожен з видів передбачає конкретну програму, яка направлена на досягнення певної маркетингової цілі. Підприємства на ринку можуть бути представлені алгоритмом: від конверсійного та стимулюючого через розвиваючий до підтримуючого маркетингу. А вплив зовнішніх факторів, що відбивається на попиті, регулюють ремаркетинг, синхромаркетинг, протидіючий маркетинг та демаркетинг.