Внутрішнє середовище

Організація є складною динамічною системою, в якій виконується безліч різних процесів, направлених на досягнення цілей. Кожна організація в залежності від виду діяльності та форми власності має своє внутрішнє середовище. Внутрішнє середовище (мікросистема) організації включає в себе виробництво, фінанси, персонал, організаційну структуру, завдання.

1. ВИРОБНИЦТВО – процес, у ході якого використовують речовини та сили природи і створюють продукти, необхідні для існування суспільства, виробництво передбачає три моменти –засоби праці, працю людини та предмети праці - об‘єм, структура, темпи виробництва, номенклатура продукції підприємства, забезпечення сировиною та матеріалами, рівень запасів та швидкість їх використання, система контролю запасів, парк машин та обладнання та ступінь їх використання, резерви потужності, місцезнаходження підприємства, екологія підприємства, контроль якості, витрати та якість технологій, патенти та торгівельні марки.

2. ПЕРСОНАЛ – особовий склад установи, фірми або частина цього складу, виділена за ознакою характеру виконуваної роботи -структура, потенціал, кваліфікація, кількісний склад працівників, продуктивність праці, тікучість кадрів, вартість робочої сили, інтереси та потреби робітників.

Рис. Фактори зовнішнього середовища

3. ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ – складова управління, яка полягає в координації дій елементів системи для досягнення взаємної відповідності і функціонування її частин; побудова будь-якої підприємницької системи, яка впливає на результативність взаємодії її складових, передбачає організаційну структуру управління, система управління, рівень менеджменту, кваліфікація, здібність та інтереси вищого керівництва, фірменна культура, престиж та імідж фірми.

4. МАРКЕТИНГ – комплекса система організації виробництва, формування попиту, збуту і продажу товарів, спрямована на максимальне задоволення потреб населення та одержання прибутку відтворенням виробництва - товари вироблені фірмою, доля для ринку, можливість збирання різної інформації про ринок та канали збуту, маркетингові плани та програми, нововведення, репутація та імідж, якість товару, стимулювання збуту, реклама, ціноутворення.

5.ФІНАНСИ ТА ОБЛІК- система грошових відносинвсередині підприємства, контроль за веденням фінансової документації, облік наявності та руху грошових засобів, фінансових ресурсіввідповідно яких забезпечується підготовка та видача інформації про фінансових стан підприємства - фінансова стійкість та платоспроможність, прибутковість та рентабельність (за товарами, регіонами, каналами збуту, посередниками), власні та займані кошти та їх відношення, система обліку, планування прибутку.

Nbsp; Внутрішнє середовище – певні обставини і фактори всередині організації, які впливають на поведінку працівників і прийняття рішень. Внутрішнє середовище організації визначається внутрішніми змінами, тобто ситуаційними факторами всередині організації. Основними внутрішніми змінами в організації є - цілі, структура, завдання. технологія та працівники.

МЕТА (ціль) –бажання досягти чогось, здійснити намір; умова угоди, за якою її учасники ділять порівну прибутки і збитки. Цілі бувають короткотермінові, середньотермінові та довготермінові. За призначенням цілі бувають - економічні, фінансові, ринкові, управлінські, виробничі, технологічні, комерційні, соціальні та ін.

Організація не може існувати у діловому середовищі, якщо вона не має певних орієнтирів, які вказують, чого вона хоче досягти. Такі орієнтири задаються за допомогою місії.

Місія – це призначення організації, основна мета її існування, спеціальні завдання, які виконуються уповноваженими особами. Більшість керівників не турбується про вибір та формування місії своєї організації, рахуючи це непотрібним. Однак, практика показує, що де є конкретні цілі існування організації, Однак, практика показує, що де є конкретні цілі існування організації, вона має більше шансів на успіх. Місія впливає на імідж організації, заохочуючи споживачів, партнерів, акціонерів, так як інформує про те, що представляє собою фірма, до чого вона рухається, чим керується у своїй діяльності, які засоби готова використати.

Місія надає організації індивідуальність, вона є основою для вироблення рішень, цілей та стратегії, визначає організаційну структуру організації, впливає на формування організаційної культури (так як співробітники фірми повинні поділяти основну ціль, вносити свій вклад в її досягнення), вона дозволяє висовувати свої вимоги до персоналу, і відбирати певний тип працівників, які необхідні організації.

Ціль існування (місія) залежить від ряду зовнішніх та внутрішніх факторів, які пов’язані із існуванням і діяльність фірми.

На місію впливають фактори:

Ринок – який визначає попит на продукцію та послуги,

Споживач і - діяльність організації направлена на задоволення їх потреб,

Керівники чи засновники організації – їх уява про те, для чого вони створили організацію і якою хочуть її бачити,

Співробітники - від їхніх здібностей та кваліфікації залежить реалізація цілей

Акціонери (власники) – які інвестують капітал.

Партнери (постачальники, дистрибютори) – забезпечують необхідними ресурсами і надають інші послуги,

Суспільство в цілому – яке отримує від організації частину створеного нею багатства у вигляді товару чи послуг, податків, благодійностей.

При правильному виборі місії у її формуванні повинні бути відображені:

- попит споживачів, власників, співробітників

- головна мета до якої вона іде (наприклад, бути лідером)

- продукт, який виготовляє компанія (роботи або послуги),

- технології, які вона використовує,

- на яких ринках фірма працює,

- які основні принципи її діяльності.

На основі місії визначається мета організація, яка відображає різні конкретні напрями її діяльності та указує строки їх виконання. Організація реалізує свою місію в залежності від стану зовнішнього середовища та власних можливостей, може добиватися різних цілей підвищення доходності, конкурентноздатності, вимог до покращення співпраці із клієнтами.

Ціль організації є основою для поставлення цілей її підрозділам. В організації складається ціла ієрархія цілей і керівник повинен координувати цілі підрозділів, окремих груп, направляти їх на виконання цілей організації не допускаючи виникнення конфліктів, які можуть руйнувати організацію. Крім працівників організації у зовнішньому середовищі є зацікавлені групи – споживачі. Постачальник, акціонери, кредитори, дистрибютери, які визначають її цілі, виходячи із своїх інтересів.

Структура - це взаємовідносини рівнів управління і видів робіт (функціональних обов‘язків), які виконують служби або підрозділи. Тут поєднуються горизонтальний та вертикальний поділ праці в організації.

Завдання - це види робіт, які необхідно виконати певним способом та в обумовлені строки. Це робота з предметом праці, інформацією та людьми.

Технологія - це спосіб перетворення вхідних елементів (матеріалів, сировини) у вихідні (продукцію, товар). Основні вимоги до технології виробничої діяльності фірми:

- пошук та розробка нових технологій

- установка нового сучасного обладнання

- проведення планових капітальних ремонтів

- висока економічність, продуктивність та рентабельність виробництва

- підвищення кваліфікації та перепідготовка персоналу

- розвиток інновацій.

Особливості технологій пов’язані з сферою діяльності організації та типом виробництва (одиничне, серійне, масове). Організація сфери виробництва функціонує в різних галузях промисловості, транспорту сільського господарства. Інформація про внутрішнє середовище фірми потрібна менеджеру:

- для визначення внутрішніх можливостей, потенціалу на який фірма може розраховувати в конкурентній боротьбі для досягнення мети

- аналіз внутрішнього середовища дозволяє краще визначити мету та завдання організації.

Формування внутрішнього середовища організації створюється, коли:

- створюється підприємство або іде його реорганізація

- змінюється ситуація на ринку бізнесу підприємства

- змінюється стратегія підприємства

- підприємство відкриває нову сферу діяльності.