Тема 2.2. Порівняльна характеристика Причорноморського та Карпатсько-Подільського рекреаційних регіонів України

Мета: навчити студентів складати порівняльну характеристику рекреаційних регіонів України, користуючись тематичними картами, статистичними даними та іншими інформаційними матеріалами.

Причорноморський рекреаційний регіон поділяється на Одесько-Таврійський район, який включає Одеську, Миколаївську, Херсонську області, та Кримський район. Площа 113, 4 тис. км², 18, 8 % від площі країни. Чисельність рекреантів у санаторно-курортних закладах складає пересічно на рік 1, 5 млн. чол. або 48, 6 % від загальної кількості оздоровлених в Україні, кількість закладів розміщення 256 (20, 4% від загальної кількості підприємств готельного господарства країни). Показник кількості місць в установах організованої рекреації – санаторіях і пансіонах з лікуванням, будинках відпочинку показує, що він є найвищим в АР Крим (понад 99 тис. одиниць), високим (25-10 тис. одиниць) в Одеській і Херсонській областях, середнім (10-5 тис. одиниць) – у Миколаївській області.

Найбільш сприятливі умови для ведення рекреаційного господарства пов’язані з приморським розташуванням та надлишковістю рекреаційних ресурсів. Основні курорти: Саки, Євпаторія, Ялта, Алушта, Феодосія, Очаків, Коблеве, Парутине, Скадовськ, Лазурне, Генічеськ, Куяльник, Сергіївна. Однак, поки що переважає сезонний туристичний цикл. Екологічний стан території району характеризується – від кризового до перед конфліктного і екологічно умовно-нормального. У районі частка потенційно рекреаційних територій у структурі земель коливається від 30 % у Херсонській області до менше 20 % у АР Крим, Миколаївській та Одеській областях.

Серед дестабілізуючих факторів розвитку рекреації виділяються дислокація військового флоту Російської Федерації, невирішеність прикордонних питань, національно-етнічний відносини у Криму; несприятливі природні процеси і явища – пилові бурі, зсуви, смерчі, шквальні вітри тощо; дефіцит води.

Рекреаційна галузь має стратегічні пріоритети розвитку у районі.

Зважаючи на приморське розташування, подальшого розвитку набуває інтенсифікація використання “актуальної смуги”, зокрема, її забудова сучасними і комфортабельними закладами розміщення, поліпшення рівня обслуговування, подальший розвиток сучасних методів лікування і оздоровлення.

Карпатсько-Подільський ресурсно-рекреаційний регіон включає Вінницьку, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську, Хмельницьку, Чернівецьку області (площа 117, 5 тис. км² або 19, 5 % площі України) і також поділяється на два райони – Карпатський та Подільський.

Основними видами рекреації у регіоні є курортно-лікувальний, культурно-розважальний, та спортивно-оздоровчий. Як і у попередньому регіоні переважає цілорічний, в тому числі, зимовий рекреаційний цикл. Екологічний стан території району оцінюється в межах від перед конфліктного до екологічно умовно-нормального.

Частка потенційних рекреаційнихтериторій у структурі земель є дуже високою (понад 50 % у Закарпатській області) і високою (30-50 % у Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій), середньою – 20-30 % у Хмельницькій області, низькою (менше 20 %) – у Тернопільській та Вінницькій областях.

Середня кількість рекреантів, що отримують послуги у санаторно-курортних закладах районів цього регіону становить 450 тис. осіб (14, 2 %), кількість закладів розміщення – 251 або 20 % від загальної кількості підприємств готельного господарства України. За кількістю місць у лікувально-оздоровчих установах області району належать до різних груп: Львівська область має високий рівень (10-25 тис. місць), Вінницька, Закарпатська та Івано-Франківська області – низький, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька – дуже низький.

Зважаючи на гірське та передгірське розташування, особливості гідрографічної мережі, наявність спелеологічних об’єктів світового значення (печера Оптимістична) та значну закарстованість території (площа 27, 4 тис. км²), подальшого розвитку набувають спелеологічна рекреація, гірськокліматична рекреація у зимовий період, що є дуже актуальним для даного району. Зокрема, досить швидкого розвитку і удосконалення потребують гірськолижні траси (спорудження підйомників, бугельних трас, закладів розміщення).

1. Користуючись текстами лекцій, додатковою літературою і комплексом тематичних карт атласу України, складіть рекреаційні образи двох основних рекреаційних регіонів України – Причорноморського і Карпатсько-Подільського. Позначте курортні вузли і центри цих районів на контурній карті.

2. Побудуйте діаграми кількості закладів розміщення і кількості рекреантів в кожному з районів, користуючись статистичними даними.

3. Складіть порівняльну характеристику рекреаційних ресурсів двох ТРС регіонів (на власний вибір). Вкажіть, які з них є найбільш перспективними для використання у майбутньому. Оцініть вплив рекреаційної діяльності на довкілля в цих ТРС.

4. Розробіть детальні рекомендації щодо використання рекреаційних комплексів вказаних регіонів для потреб міжнародної рекреації, враховуючи сучасні стандарти світового відпочинку.

5. Оберіть декілька курортів, що сформовані у Причорноморському і Карпатсько-Подільському регіонах і порівняйте їх спеціалізацію. Обґрунтуйте можливість їх використання для потреб міжнародної рекреації у майбутньому.

6. Спрогнозуйте проблеми і перспективи розвитку рекреації в регіонах. Які види туризму можуть бути перспективними у найближчі роки? Поясніть чому.

7. Оцініть сучасну доступність Причорноморського і Карпатсько-Подільського регіонів для рекреаційної діяльності рекреантів з різних частин світу. Дані запишіть у табл.11 “Рекреаційна доступність Причорноморського і Карпатсько-Подільського регіонів України для сімейних рекреантів”.

Оцінювати слід інформаційну, формальну (паспортний режим), транспортну (наявність зручного транспортного сполучення, можливість використовувати особистий транспорт), фінансову (рівень цін на рекреаційні послуги, відповідність цін і якість послуг), практичну (зручність кімнат, пляжів, прогулянкових маршрутів, наявність послуг, орієнтованих на задоволення специфічних потреб, наприклад, наявність дитячих ігрових майданчиків тощо), альтернативну (проблематичність придбання путівок, можливість сімейного лікування, оздоровлення, відпочинку тощо) доступність. При цьому: 1 балом оцінюється доступність як дуже низька; 2 балами як низька; у 3 бали як середня; 4 – як висока; 5 балів – дуже висока доступність. Сумарна оцінка доступності не повинна перевищувати 30 балів і бути меншою за 6 балів. Обов’язково необхідно вказати, з якого регіону світу є рекреанти.

На основі оцінки зробіть висновок про перспективи розвитку рекреаційних районів для мешканці різних регіонів світу. Мешканці яких регіонів, на вашу думку, швидше за все оберуть один з цих районів України як місце відновлення своїх сил? Складіть свої рекомендації щодо підвищення доступності рекреаційного об’єкту (території) для різних груп потенційних споживачів рекреаційних послуг.

Таблиця 11.