Пояснювальна записка. «адміністративно-процесуальне право»: Методичні рекомендації для проведення семінарських занять з навчальної дисципліни

Одеса - 2015

«Адміністративно-процесуальне право»: методичні рекомендації для проведення семінарських занять з навчальної дисципліни. – Одеса, 2015. - _____ с.

Для студентів 4 курсу юридичного факультету, денна форма навчання, напрям підготовки «Правознавство».

Розробник:

підполковник міліції Рудой К.М., професор кафедри адміністративного права та адміністративного процесу, к.ю.н., доцент;

полковник міліції Аносенков А.А., доцент кафедри адміністративного права та адміністративного процесу, к.ю.н.;

майор міліції Ізбаш К.С., доцент кафедри адміністративного права та адміністративного процесу, к.ю.н.

Розглянуто на засіданні кафедри адміністративного права та адміністративного процесу

Протокол від «__» ________ 201_ року № ____

Схвалено на засіданні вченої ради факультету підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки

Протокол від «__» ________ 201_ року № ____

Схвалено та рекомендовано до друку навчально-методичною радою Одеського державного університету внутрішніх справ

Протокол від «__» ________ 201_ року № ____

ЗМІСТ:

1. Пояснювальна записка……………………………………………………..4

2. Тематичний план…………………………………………………………5-6

3. Зміст навчальної дисципліни…………………………………………..7-41

4. Вимоги до оцінювання (поточний та підсумковий контроль)…..…42-44

5. Питання для підготовки до модульної контрольної роботи/іспиту..45-49

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Для України як демократичної правової держави, яка прагне до за­провадження європейських правових цінностей, особливої уваги набувають питання щодо реалізації конституційних прав і свобод людини та створення новітньої правової ідеології в сучасному суспільстві. Природа розвитку суспільства дає реальну дійсність відповідного правового упорядкування, в якому юридичні норми набувають значення правил, однаково обов’язкових як для державних службовців, суддів, так і для фізичних чи юридичних осіб, утворюючи тим самим нову галузь юрисдикційного спрямування — Адміністративне процесуальне право України.

Адміністративно-процесуальне право як галузь процесуального права і законодавства представляє собою сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають у процесі захисту порушеного права у сфері державного управління, а також діяльність органів виконавчої влади та деяких інших суб'єктів. Адміністративне процесуальне право України має власні відмінності та особливості. Однією з таких особливостей є те, що в системі адміністративного процесуального права є інститут «Адміністративного розгляду і вирішення справ», тобто розгляду справ, заяв, скарг і прийняття рішень, яке здійснюється як в судовому, так і в адміністративному (інстанційному) порядку.

Адміністративний процес пов’язаний з управлінською діяльністю, але лише в тій її частині, що стосується забезпечення захисту прав, свобод та інтересів фізичних чи юридичних осіб, розгляду і вирішення конкретних індивідуальних адміністративних справ (застосування заходів адміністративного примусу, притягнення до адміністративної відповідальності, провадження у сфері адміністративного судочинства).

Навчальна дисципліна «Адміністративно-процесуальне право» має тісні структурно-логічні зв’язки з такими дисциплінами як «Адміністративне право», «Адміністративна відповідальність», вивчається одночасно з опануванням таких дисциплін як «Цивільний процес» та «Кримінальний процес». Дисципліна грунтується на положеннях Конституції, законах України та підзаконних нормативно-правових актах, що містять норми адміністративно-процесуального права, якими регулюються суспільні відносини у сфері реалізації владно-управлінських функцій органами публічної влади.

Навчальна дисципліна «Адміністративно-процесуальне право» складається з дванадцяти тем. У межах дисципліни розглядаються питання сутності та основних категорій адміністративного процесу, визначення його особливостей та порівняння з іншими видами юридичного процесу.

Семінарські заняття проводяться з метою опанування спеціальними знаннями та визначення рівня знань студентів юридичного факультету, на основі вивчення чинного законодавства, підзаконних та відомчих нормативних актів з питань реалізації адміністративних проваджень.

Форми проведення семінарських занять різнобічні:

- опитувальна - викладач визначає конкретне питання з теми, що розглядається, та надає можливість студентам відповісти на нього. При цьому у відповіді студент визначає дискусійні моменти, висловлює свою оцінку чинного законодавчого та нормативного забезпечення, викладає свою думку про стан теоретичного опрацювання проблеми;

- дискусійна – це розгляд та обговорення спірних питань організованої економічної злочинності або таких положень, які не мають чіткого нормативного врегулювання або, на думку студента, не відповідають вимогам сьогодення. Викладач заздалегідь визначає спірні (проблемні) питання по темі, що розглядається, а студенти висловлюють свої думки по ній, аргументують позицію, посилаючись при цьому на конкретні нормативні акти, теоретичні розробки, досвід практичної роботи суб’єктів забезпечення економічної безпеки;

- ситуаційна − розбір конкретних ситуацій. Студенти за окремими, заздалегідь одержаними від викладача та опрацьованими в години індивідуальної підготовки, ввідними здійснюють їх аргументований розгляд у межах теми, що вивчається, та пропонують своє вирішення;

- обмін досвідом - здійснюється у вигляді розгляду передових форм організації роботи правоохоронних органів та залучення до проведення заняття практичних співробітників;

- колоквіум – це співбесіди зі студентами по окремим питанням теми, що вивчається, з метою визначення рівня засвоєння теоретичних знань та вміння їх використовувати в практичній діяльності.

На заняттях використовуються технічні засоби навчання, інший наочний навчально-методичний матеріал (макети справ, мультимедійне забезпечення тощо). Під час індивідуальних занять студенти активно користуються спеціальною літературою та нормативними актами.

Самостійна робота планується та конкретизується як форма навчання робочою програмою дисципліни: самостійне творче осмислення змісту лекцій, вивчення нормативного матеріалу та іншого рекомендованого матеріалу (монографій, статей та навчальних посібників; підготовку до семінарських занять, а також до індивідуальних та групових консультацій.

Виконання індивідуальних завдань передбачає участь у роботі наукового гуртка «Фортеця права «Arce Legis» кафедри адміністративного права та адміністративного процесу та написанні рефератів, наукових доповідей; участь у наукових конференціях і конкурсах наукових праць; виконання інших наукових і творчих завдань.

Мета навчальної дисципліни – надати студентам необхідні знання механізму реалізації адміністративно-процесуальних норм у діяльності органів державної влади, управлінської діяльності органів місцевого самоврядування, внутрішньоорганізаційної діяльності підприємств, установ, організацій, здійсненням правосуддя у формі адміністративного судочинства, з метою реалізації і захисту прав громадян, створення нормальних умов для функціонування громадянського суспільства й держави.

Завдання вивчення навчальної дисципліни " Адміністративно-процесуальне право". Вивчення дисципліни спрямовується на формування у студентів вмінь та навичок, які відповідають професійно-кваліфікаційним характеристикам основних фахівців-правознавців, а також завданням, які ставляться перед юристами на сучасному етапі розвитку українського суспільства, що передбачає досягнення такого рівня підготовки студента, при якому він повинен:

знати:

- на понятійному рівні: основні категорії адміністративного процесу, особливості адміністративно-процесуальних норм та адміністративно-процесуальних відносин, принципи адміністративного процесу, порядок здійснення окремих видів проваджень: дозвільно-реєстраційних; ліцензійних; контрольно-наглядових; дисциплінарних; систему суб’єктів адміністративного процесу та їх повноваження;

- на фундаментальному рівні: особливості змісту суспільних відносин, що виникають під час розгляду та вирішення конкретних адміністративних справ, правильного тлумачення та реалізації норм адміністративно-процесуального законодавства у практичній діяльності посадових осіб;

- на практично-творчому рівні: процесуальний порядок розгляду та вирішення конкретної адміністратвиної справи; особливості організації суб’єктів владних повноважень щодо розгляду адміністративних справ у сфері державного управління; правову основу діяльності структури та повноважень адміністративних судів України;

вміти:

1) на репродуктивному рівні: відтворювати основні поняття та категорії, що відображають сутність адміністративно-процесуальних відносин;

2) на алгоритмічному рівні: довільно використовувати засвоєні знання та розв’язання типових ситуацій, що виникають під час професійної діяльності юриста, а також організовувати свою діяльність на основі певного алгоритму; складати необхідні адміністративно-процесуальні та інші документи;

3) на евристичному рівні: орієнтуватися у процесі зміни професійних завдань, знаходити шляхи розв’язки нетипових задач, що виникають під час вирішення конкретної адміністративної справи;

4) на творчому рівні: переосмислювати наявні знання стосовно нових фактів; адаптувати раніше отриманий досвід до змінних умов та нестандартних ситуацій; варіативно розв’язувати професійні завдання; самостійно вести експериментальну, науково-дослідницьку діяльність.

В основу методики вивчення навчальної дисципліни покладені лекційні, семінарські заняття та самостійне вивчення студентами теоретичного матеріалу згідно з тематичним планом. Всі види занять проводяться в навчальних аудиторіях. Семінарські заняття проводяться з основних, найбільш складних тем навчальної дисципліни, на яких перевіряються, закріплюються, поширюються та поглиблюються теоретичні знання студентів отримані під час лекцій та самостійної роботи над рекомендованою літературою по темі.

Метою семінарських занять є надання допомоги в самостійному оволодінні матеріалом, вдосконалення навичок усної подачі матеріалів, ведення полеміки. Семінарські заняття передбачають з’ясування: останніх змін і доповнень до законодавства, що регулює адміністративно-процесуальні відносини; особливості застосування його норм під час розв’язання конкретних ситуацій; поглиблення знань студентів з найбільш важливих положень курсу; змін, що стосуються завдань, функцій, структури та повноважень адміністративних судів; перевірку у студентів одержаних знань, які сприятимуть формуванню їх високої професійної майстерності.

Участь студентів у семінарських заняттях є обов'язковою умовою успішного виконання навчального плану. Якщо студент з будь-яких поважних причин не міг бути присутнім на семінарському занятті, він зобов’язаний провести індивідуальну співбесіду з викладачем за пропущеною темою та її відпрацювати.

Підготовку до заняття варто починати з вивчення вимог навчально-методичних матеріалів.

Студенту необхідно з’ясувати:

Ø Вид заняття: семінарське або самостійна робота.

Ø Семінарське заняття передбачає підготовку відповідей на питання семінарського заняття, письмові відповіді на питання для самостійної роботи, виконання завдань.

Ø Для підготовки до занять студент повинен використовувати рекомендовану літературу, яка знаходиться у бібліотечному фонді університету та у кафедральному літературному фонді. Також допускається використання інформації, яка знаходиться в мережі Інтернет, з зазначенням певного режиму доступу (адреси).

Семінарські заняття викладач проводить у такій послідовності:

1. Викладач може проводити письмове контрольне опитування студентів. Для цього на кожне заняття студент повинен мати чистий аркуш паперу для виконання контрольного опитування.

2. Обговорення питань, які винесені на вивчення певної теми заняття,

проводяться в формі вільної дискусії, в опитувальній та реферативно -

опитувальної формі.

3. Опитувальна форма передбачає виклик студента за бажанням або заплановано викладачем для відповідей по винесеним на заняття питанням, з дискусійним обговоренням найбільш складних понять та проблем теми, яку вони вивчають.

4. Реферативно-опитувальна форма передбачає заслуховування та наступне

обговорення заздалегідь підготовлених рефератів з основних питань

семінарського заняття. Однак така форма не виключає можливостей

опитування студента по питанням теми, що вивчається.

5. Заслуховування підготовлених рефератів які готує студент до семінарського заняття за визначеними темами дисципліни. Обсяг реферату повинен бути до 10 сторінок, при висвітленні плану з 2-3 пунктів, вступу та висновків (по кожному з питань та загального).

Доповідь щодо теми реферату робиться на 5-10 хвилин. По кожному реферату призначається опонент, який у своєму робочому зошиті готує заздалегідь не менш 5-ти запитань стосовно теми, що розглядається, з конспективними відповідями на них.

7. В ході заняття вирішуються практичні завдання, складаються адміністративно-процесуальні документи, додатково задаються питання теоретичної частини.

8. На завершення заняття викладач може проводити роз’яснення характерних помилок при виконанні самостійної роботи.

Вимоги до виступу студента на семінарі:

Ø Бути логічним, лаконічним, розкривати теоретичний зміст і практичне

значення проблеми;

Ø Грунтуватися на конкретних, фактичних прикладах та документах;

Ø Включати висновки теоретичного і практичного характеру;

Ø Включати сучасні дидактичні прийоми і засоби, у тому числі наукові,

що дозволяють аудиторії глибоко усвідомити й осмислити зміст

виступу.

Кожному студенту бажано завести накопичувальну папку, яка необхідна для зосередження нормативно-правових атів, які знадобляться для проведення занять.

За кожне окреме семінарське заняття студент може отримати оцінку від 5, 4, 3, 2 балів, які потім переводяться в бали за внутрішньою шкалою навчального закладу (див. критерії оцінювання знань. Шкала оцінювання: національна та ECTS).

Для визначення ступеня засвоєння навчального матеріалу та подальшого його оцінювання на семінарському занятті слід врахувати певні рівні знань:

1. оцінка «5» високий рівень - студент вільно володіє навчальним матеріалом, опрацювавши основну та додаткову літературу, аргументовано висловлює свої думки, проявляє творчий підхід до виконання індивідуальних та колективних завдань у самостійній роботі;

2. оцінка «4» добрий рівень - студент володіє певним обсягом навчального матеріалу, здатний його аналізувати, але не має достатніх знань для формулювання висновків, поєднання теоретичних знань із практичними прикладами;

3. оцінка «З» задовільний рівень - студент володіє навчальним матеріалом поверхово і фрагментарно на репродуктивному рівні або володіє частиною навчального матеріалу;

4. оцінка «2» незадовільний рівень - студент не володіє навчальним матеріалом, відмовляється відповідати на запитання.

Кожну оцінку викладач повинен аргументовано мотивувати.

Робочою програмою навчальної дисципліни передбачено один модульний контроль у вигляді письмової роботи.

Форми контролю – поточний, модульний, підсумковий.

Метою поточного контролю є перевірка засвоєння знань, умінь і навичок студентів по кожній темі дисципліни, в ході якого проводиться систематичний вимір приросту знань і їх корекція. До форм поточного контролю віднесено оцінювання: рівня знань під час семінарських занять; якості виконання індивідуальної та самостійної роботи.

Модульний контроль проводиться за результатами вивчення залікових модулів. Він визначає якість виконаної студентом навчальної роботи з певного залікового модуля та виставляється за сукупними підсумками поточної успішності, включаючи виконану самостійну роботу та складений модуль-контроль (позитивна оцінка якого є обов’язковою).

Підсумковий контроль виставляється як сума оцінок з усіх модулів та обраховується, як правило, як середнє арифметичне складових залікових модулів. Навчальна дисципліна " Адміністративно-процесуальне право" вивчається на четвертому курсі, наприкінці якої складається іспит.

Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять та самостійної роботи укладено згідно з вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах та узгоджено зі структурою змісту навчального курсу, рекомендованою Європейською кредитно-трансферною системою (ECTS).

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН:

Форма поточного контролю: Контрольна робота.

Форма підсумкового контролю: Іспит.