Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Фінансова звітність як компонент інформаційного забезпечення управління підприємством




На сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні спостерігаються значні зміни у економічному середовищі. Відповідно до цих змін значно підвищилась роль фінансової звітності як інформаційного забезпечення і управлінні підприємством. Фінансова звітність є основним джерелом інформації про майновий та фінансовий стан підприємства, а також результати виробничо-господарської діяльності за звітний період.

Фінансова звітність відображає всі суттєві зміни і структурі господарських засобів, джерел їх утворення, результатах фінансово-господарської діяльності, дає велику за об’ємом інформацію у скомпонованому вигляді користувачам, які приймають участь в управлінні підприємством. Підвищення ролі як фінансової звітності, так і бухгалтерського обліку в цілому є результатом розширення кола суб’єктів управління підприємством, тобто суб’єктів, які мають право приймати інвестиційні та інші господарські рішення спираючись на дані фінансової звітності. Відповідно до підвищення ролі фінансової звітності в управління підприємством значно змінюються і вимоги до неї. Підвищуються вимоги до якості звітної інформації, що визначаються реальністю, змістовністю та оперативністю даних.

Фінансова звітність як компонент інформаційного забезпечення управління підприємством гармонійно поєднується з такими основними функціями менеджменту, як планування, організація, мотивація, контроль.

У процесі планування дані фінансової звітності використовуються для

обґрунтування цілей і напрямів роботи, формування базових та моделювання планових показників фінансово-господарської діяльності підприємства. На стадії організації роботи вона впливає на процес збору первинних даних про факти господарського життя, методи й процедури їх обробки у системі фінансового обліку. Відбувається деталізація завдань, процесів, окреслення інформаційних вимог на виробничому р івні і щодо функцій працівників облікової служби. Також фінансова звітність є засобом стимулювання управління підприємством. З її допомогою здійснюють моніторинг, контроль, аналіз й оцінку досягнутих підприємством результатів та при необхідності визначення коригувальних дій

Також велике значення має фінансова звітність для зовнішніх користувачів. Спираючись на дані фінансової звітності інвестори приймають рішення щодо вкладання коштів в підприємство, кредитори - щодо фінансування господарської діяльності підприємства та надання йому позик.

Отже, можна стверджувати, що фінансова звітність завжди посідала особливе місце у управлінні підприємством. Вона є основним джерелом інформації про стан виробничо-фінансової діяльності на основі яких приймають управлінські рішення як внутрішні, так і зовнішні користувачі інформації. На підвищення ролі фінансової звітності вплинули зміни у економічному середовищі,а також розширення кола суб’єктів управління підприємством. Сьогодні фінансова звітність є елементом інфраструктури ринкової економіки, реальним засобом комунікації, з допомогою якого її користувачі можуть формувати стратегію і тактику управлінням підприємства. Саме на підставі даних фінансової звітності можна оцінити майновий стан, результати діяльності та економічний потенціал суб’єкта господарювання, прогнозувати майбутні грошові потоки та визначати вектори його розвитку, приймати ефективні управлінські рішення.



Сьогодні фінансова звітність стала настільки суспільно значущою, що без неї не може ефективно функціонувати економіка інформаційного суспільства. Фінансова звітність розглядається як інструмент для об’єктивної та достовірної оцінки фінансово-майнового стану, результатів діяльності та руху грошових коштів підприємства. Удосконалення принципів складання, змісту форм фінансової звітності, можливість додаткового розкриття інформації забезпечить підвищення її інформативності та значення .

 

Проте вона інформаційно обмежена та має повні недоліки

Проблема Виокремлені недоліки
Низька релевантність інформації Фінансова звітність підприємства не враховує ризиків щодо недостовірності визначення окремих показників внаслідок об’єктивних та суб’єктивних обставин (зокрема, через конкурентні загрози)
Відображення в бухгалтерському обліку норм права, а не реальних економічних процесів не забезпечує реалізацію мети фінансової звітності
Елементи моделі бізнесу, які дійсно створюють додану вартість в сучасних умовах, зазвичай такими не є в бухгалтерському розумінні. Вони не можуть бути оцінені достовірно з позиції бухгалтерського обліку (наприклад, вартість бренду компанії), або не вважаються активами згідно стандартів бухгалтерського обліку (наприклад, вартість персоналу, що працює в компанії, вартість сукупності постійних лояльних клієнтів компанії тощо). Такі елементи в балансі не відображаються
Баланс не відображає всіх цінностей компанії, що їй належать на правах власності, наприклад, кадровий склад та рівень кваліфікації персоналу, партнерські зв’язки, інноваційні технології, що виражається в узагальненому показнику – “гудвіл” Не завжди підприємства формують резерв сумнівних боргів по дебіторській заборгованості. Це викривляє інформацію про її реальний стан та можливі ризики неповернення боргів, що, в свою чергу, завищує валюту балансу
Зазвичай підприємства не формують резерви під забезпечення виплат відпусток, гарантійних зобов’язань, що занижує вартість зобов’язань, а відтак завищує вартість чистих активів підприємства Звітність може містити одночасно непритаманні для підприємства, що оцінюється, доходи і витрати В балансі відображаються деякі активи повністю амортизовані, але термін використання яких ще не закінчився
Ретроспективність інформації   Традиційний баланс відображає ретроспективну інформацію про події господарського життя в минулому
Дані балансу відображають стан справ у минулому, так як на його складання витрачено деякий час, а отже його дані застарівають і не дають уявлення про стан справ на цей момент
Фінансова звітність містить лише ретроспективну інформацію Фінансова звітність застаріває до дати оцінки (якщо дата оцінки не зафіксована в майбутньому)
Невідповідність балансової вартості ринковій   У бухгалтерській фінансовій звітності підприємства не відображаються об’єкти обліку за справедливою вартістю, оскільки історична оцінка активів за фактичними витратами відображає процеси минулого періоду і спрямована в основному на визначення фінансових результатів здійснених господарських операцій
У балансі здійснено акцент на історичну вартість активів, в той час як ринкова вартість може суттєво від неї відрізнятись. Будучи сконцентрованим на історичній вартості, бухгалтерський облік поступово втрачає позиції, переходячи від історичної вартості до чистої ринкової вартості Активи балансу, згруповані залежно від рівня ліквідності, насправді згруповані залежно від рівня невідповідності ринкової вартості активу та його вартості в бухгалтерському баланс
Вартість компанії, відображена в балансі, зазвичай не відповідає ринковій, баланс не відображає всіх цінностей підприємства, що належать йому на правах власності. До балансового звіту не включаються такі нематеріальні активи як товарні знаки, емблеми, якими володіє підприємство, і які можуть виявитися найбільш істотними активами. Через “приховані резерви”, що створюють різницю між реальною та балансовою вартістю цих видів активів, при оцінці підприємства за чистою балансовою вартістю можуть виникнути проблеми, пов’язані з оцінкою основних засобів за балансом. Тільки з урахуванням усіх необхідних поправок ці неточності в оцінці активів можна усунути
  Вартість активів, відображена в балансі, рідко відповідає їх ринковій вартості
Неадекватне відображення стану діяльності   Баланс є відображенням стану підприємства на певний момент часу. Реальний стан діяльності між датами складання балансу може кардинально відрізнятись від наведеного в балансі
Недосконале податкове законодавство спонукає підприємців приховувати реальний стан справ, занижувати базу оподаткування з метою зменшення податку на прибуток
Неотримання справжньої, істинної картини про підприємство, внаслідок викривленої інформації за багатьма показниками
Звітність може не відображати реального стану діяльності через ведення подвійної бухгалтерії
Традиційні баланси – це набір статей різних типів, суми яких обчислені за різними принципами, внаслідок чого отримуються цифри з таким же невизначеним змістовим наповненням: сума різного майна, придбаного за цінами різних років, не відображає ні грошової оцінки поточної вартості підприємства, ані його ліквідаційної оцінки
Можливість маніпуляції обліковими даними   Бухгалтери і фінансисти можуть, не порушуючи стандарти бухгалтерського обліку, видозмінювати показники балансу, розрахувавшись з основними кредиторами до дати складання балансу і знову утворювати кредиторську заборгованість після неї
Звітність може містити помилки бухгалтера

 



 



mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2018 год. (0.005 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал