Облік основних засобів

Основні засоби -- це один з найбільш важливих елементів господарських засобів підприємств і організацій, який створює умови, необхідні для здійснення процесу виробництва продукції.

Характерною рисою основних засобів є те, що вони, як правило, є предметами праці, приймають участь у виробництві тривалий час, у багатьох виробничих циклах, частинами переносять свою вартість на виготовлений продукт і не змінюють при цьому свою натуральну форму. Якщо основні засоби використовуються в невиробничій сфері, то вони є предметом тривалого використання.

Основні положення з бухгалтерського обліку основних засобів і інших необоротних матеріальних активів на підприємствах України, крім бюджетних організацій, визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” [19].

Податковий облік основних засобів здійснюється відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” [9].

Основні засоби (відповідно до [19]) - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам чи для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік).

До необоротних активів терміном експлуатації більше 1 року відносять також інші необоротні матеріальні активи. Для включення предметів до складу малоцінних необоротних матеріальних активів підприємства самостійно встановлюють вартісний критерій.

Основні фонди складають технічну базу здійснення виробничо-господарської діяльності, без добре налагодженого бухгалтерського обліку неможливо забезпечити їх зберігання та ефективне використання.

У зв'язку з цим перед бухгалтерським обліком основних засобів постають наступні завдання:

1. Організація систематичного контролю за збереженням усіх видів основних засобів та достовірністю облікових даних.

2. Забезпечення своєчасного й правильного відображення в обліку надходження, вибуття, переміщення основних засобів.

3. Організація контролю за правильністю нарахування амортизації.

4. Здійснення правильного і своєчасного відображення в обліку витрат, пов'язаних із проведенням ремонту, реконструкції, модернізації основних засобів.

5. Оперативне вилучення морально та фізично зношених машин, механізмів, обладнання.

6. Своєчасне й правильне формування облікових даних для складання звітності про рух основних засобів.

Важливою передумовою правильної організації обліку основних засобів на підприємстві є їх класифікація (рис. 2.1).

Класифікація основних засобів підприємств і організацій здійснюється за такими ознаками:

1) за галузевою ознакою (залежно від галузі, в якій вони діють);

2) за призначенням;

3) за належністю;

4) за використанням;

5) за натурально-речовим складом (за видами);

6) для нарахування амортизації в податковому обліку.

За галузевою ознакою основні засоби поділяються в залежності від галузі застосування на промислові, будівельні, торгівельні, сільськогосподарські та інші. Це дозволяє проаналізувати стан та ефективність використання їх в різних галузях народного господарства.

За призначенням основні засоби підприємств поділяються на виробничі та невиробничі.

Виробничі основні засоби приймають участь в обслуговуванні виробничого процесу підприємства.

Невиробничі основні засоби призначені для культурно-побутового обслуговування робітників і не беруть участі в процесі виробництва

Класифікація основних засобів за призначенням необхідна для аналітичного обліку, контролю за збереженням кожного виду засобів.