Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Екзаменаційний білет № 1






1. Призначення опалення. Кліматичні умови та опалювальний сезон.

2. Коефіцієнт теплопередачі опалювальних приладів, номінальний коефіцієнт теплопередачі.

3. Гідравлічний розрахунок вертикальних двотрубних схем водяного опалення з гравітаційною циркуляцією.

1. Опалення призначене для підтримання в приміщенні таких температурних умов, що забезпечують нормальне самопочуття, здоров'я та працездатність людини або для проведення технологічних процесів. Клімат на більшості території України – суворий. Суворість або м'якість зміни визначається на основі багаторічних спостережень та розрахунків в градусо-добах за формулою: Dd=(tb-toc.cep)*zoc(град-діб); tb – розрахункова температура повітря в приміщенні, яка=18 ; toc.cep – температура зовнішнього повітря за опалювальний сезон, що встановлена на основі багаторічних спостережень за останні 50 років та наведена в ДСТУ(будівельна кліматологія); zoc – тривалість опалювального сезону(доба). Розрахуємо для м.Дніпропетровськ: tвнутр.=18 ; toc.cep=-1 ; zoc=175діб; Dd=(18+1)*175=3325(град-діб); В залежності від кількості (град-діб) територія України поділена на 4 температурні зони: 1 зона: 3500; 2 зона: 3500-3001; 3 зона; 2501-3000; 4 зона 2500(град-діб). Опалювальний сезон починається при стійкій сер.доб. t +8 і закінчується при стійкій сер.доб. t на протязі 2-ох діб не нижче +8 , тривалість опалювального сезону встановлюють на основі даних багаторічних спостережень. Команду на включення і виключення системи опалення дають органи місцевої влади.

2. Коефіцієнт теплопередачі опалювального приладу
,
де - Коефіцієнт, що враховує напрямок руху води в приладі, при схемі руху теплоносія " знизу-вверх" для чавунних радіаторів визначається за формулою , В інших випадках = 1;
n, p, з-експериментальні числові показники;
b-коефіцієнт обліку атмосферного тиску, для чавунних секційних радіаторів про р = 760 мм. рт. ст. b = 1.0;
k ном - номінальний коефіцієнт теплопередачі, для опалювальних приладів виду МС-140

3. Для забезпечення відповідності систем опалення перерахованим вимогам слід розв’язати

наступні завдання, які реалізуються в процесі гідравлічного розрахунків: 1. Визначити діаметри трубопроводів на ділянках системи опалення з врахуванням рекомендованих і економічно доцільних швидкостей руху теплоносія; 2. Розрахувати гідравлічні втрати тиску на ділянках системи; 3. Виконати гідравлічне ув’язування паралельних приладових та інших віток системи, з використанням регулюючої арматури для динамічного балансування при

нестаціонарних теплових і гідравлічних режимах роботи системи опалення; 4. Визначити втрати тиску і витрату теплоносія в системі опалення. Гідравлічний розрахунки є найбільш складним, трудомістким і важливим етапом при проектуванні водяних систем опалення [17]. Перед його проведенням повинні бути виконаними наступні розрахунково-графічні роботи:

_ визначений тепловий баланс опалювальних приміщень; обраний тип опалювальних приладів або теплообмінних поверхонь і виконане їхнє розміщення в опалювальних приміщеннях на планах будинку; прийняті принципові розв’язки по конфігурації системи водяного опалення (розміщенню джерела теплоти, трасуванню магістральних трубопроводів і приладових віток), типу використовуваних трубопроводів, запірної та регулюючої арматури (вентилів, кранів, клапанів і регуляторів тиску, витрати, терморегуляторів); накреслена схема системи опалення (бажане аксонометрична) із вказівкою номера, теплових навантажень і довжин розрахункових ділянок; визначене головне циркуляційне кільце - замкнений контур, який включає послідовні ділянки трубопроводів з максимальною витратою теплоносія від джерела теплової енергії до найбільш віддаленого опалювального приладу (для двотрубної системи) або приладовій вітці-стояку (при однотрубній системі) і назад до джерела теплоти.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.