Значення та завдання пожежної охорони підприємств та відповідальність керівників та ІТП за протипожежний стан об’єктів

Керівник протипожежного тренування призначає керівника гасіння пожежі (далі - КГП) і під час тренування контролює його дії, а також організовує контроль за діями персоналу за допомогою призначених контролюючих осіб з числа інженерно-технічних працівників (далі - ІТП), які зобов'язані стежити, щоб розпорядження і дії КГП відповідали вимогам діючих на об'єкті правил безпеки праці. План реагування на НС - важлива складова частина підготовки персоналу суб'єкта господарювання. Практичні дії з відпрацювання його положень є основною формою контролю підготовленості персоналу до гасіння пожеж і дій при надзвичайних ситуаціях. Тренування з евакуації призначається наказом керівника об'єкту про підготовку тренування, в якому визначається мета, дата і час, керівник тренування, начальник штабу тренування. Штаб пожежогасіння створюється керівником протипожежного тренування спільно з КГП. Основними обов’язками адміністративно-технічних працівників, які входять до складу штабу, є: відпрацювання взаємодії з КГП відповідно до зміни ситуації на умовній пожежі, забезпечення виконання заходів з безпеки та медичної допомоги, вирішення інших питань, пов’язаних з протипожежним тренуванням. Начальником штабу тренування розробляється план проведення тренування.

39.Міри небезпеки при проведенні лабораторних робіт. Робота в хімічній лабораторії завжди пов'язана з деякою небезпекою, оскільки продуктами реакцій можуть бути в деякій мірі отруйні, вогненебезпечні й вибухові речовини. Необережна робота з ними може призвести до різних нещасних випадків.Виконуючи досліди, дотримуйтесь таких правил техніки безпеки: а)виконуйте досліди тільки згідно з завданням; б)речовини для дослідів беріть у кількостях, які рекомендовано; в) при нагріванні рідин у пробірці тримайте пробірку отвором від себе, не направляйте його на сусідів і не заглядайте в пробірку зверху; г) кислоти й луги розводьте, обережно додаючи їх у воду, а не навпаки; д) визначаючи запах речовини, тримайте пробірку на відстані і легким помахом руки над пробіркою направляйте газ до носа; ж) тверді речовини набирайте шпателем і висипайте в пробірку над аркушем паперу; Заборонено: а)брати руками сухі реактиви; б)їсти в лабораторії; в)пробувати реактиви на смак..Заборонено виливати в раковини залишки кислот та лугів, вогненебезпечних рідин або тих, які погано змиваються.Не дозволяється кидати в раковини папір, вату, скло від розбитого хімічного посуду.Необхідно бережливо і акуратно працювати з посудом, приладами і предметами устаткування. Намагайтесь розумно економити реактиви, воду, газ і електроенергію.Залишаючи лабораторію, перевірте, чи виключено воду, газ і електроенергію на робочому місці.

40. Вплив світла на життєдіяльність людини вивчений досить добре. Воно впливає не лише на функцію зору, а й на діяльність організму в цілому: посилюється обмін речовин, збільшується поглинання кисню і виділення вуглекислого газу. Відомий сприятливий вплив природного освітлення на скелетну мускулатуру.Недостатня або надмірна освітленість, нерівномірність освітлення в полі зору втомлює очі, призводить до зниження продуктивності праці; при цьому зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків. Надмірна яскравість джерел світла може спричинити головний біль, різь в очах, розлад гостроти зору; світлові відблиски - тимчасове засліплення.Стан освітлення виробничих приміщень відіграє важливу роль і для попередження виробничого травматизму. Багато нещасних випадків на виробництві стається через погане освітлення. Втрати від цього становлять досить значні суми, а, головне, людина може загинути або стати інвалідом.

41. При плануванні виробничих приміщень необхідно враховувати санітарну характеристику виробничих процесів, дотримуватись норм корисної площі для працюючих, а також нормативів площ для розташування устаткування і необхідної ширини проходів, що забезпечують безпечну роботу та зручне обслуговування устаткування. Об'єм виробничих приміщень на одного працівника згідно з санітарними нормами повинен складати не менше 15 м3, а площа приміщень — не менше 4, 5 м2.Важливе значення для здорових та безпечних умов праці мають раціональне розташування основного та допоміжного устаткування, виробничих меблів, а також правильна організація робочих місць. Порядок розташування устаткування і відстань між машинами визначаються їхніми розмірами, технологічними вимогами і вимогами техніки безпеки. Однак, у всіх випадках, до устаткування, що має електропривід, повинен бути вільний підхід з усіх сторін шириною не менше 1 м зі сторони робочої зони і 0, 6 м — зі сторони неробочої зони. Виробничі меблі (шафи, стелажі, столи тощо) можна ставити впритул до конструктивних елементів будівлі — стін, колон.

42 Мікроклімат виробничих приміщень - це клімат внутрішнього середовища цих приміщень, який визначається діючими організм людини поєднаннями температури, вологості і швидкості руху повітря, а також температури навколишніх поверхонь. Метеорологічні умови робочої середовища (мікроклімат) впливають на процес теплообміну і характер роботи. Мікроклімат характеризується температурою повітря, його вологістю і швидкістю руху, а також інтенсивністю теплового випромінювання. Тривалий вплив на людину несприятливих метеорологічних умов різко погіршує його самопочуття, знижує продуктивність праці і призводить до захворювань. Висока температура повітря сприяє швидкій стомлюваності працюючого, може призвести до перегрівання організму, теплового удару. Низька температура повітря може викликати місцеве або загальне охолодження організму, може стати причиною простудного захворювання або обмороження. Вологість повітря значно впливає на терморегуляцію організму людини. Висока відносна вологість (відношення вмісту водяної пари в 1 м3 повітря до максимально можливого змісту в цьому ж об'ємі) при високій температурі повітря сприяє перегрівання організму, при низькій температурі ж вона підсилює тепловіддачу з поверхнішкіри, що веде до переохолодження організму. Низька вологість викликає пересихання слизових оболонок шляхів працюючого. Рухливість повітря ефективно сприяє тепловіддачі організму людини і позитивно проявляється при високих температурах, але негативно низьких. Для створення нормальних умов праці у виробничих приміщеннях забезпечують нормативні значення параметрів мікроклімату: температури повітря, його відносної вологості і швидкості руху, а також інтенсивності теплового випромінювання.

43 джерела іонізуючих випромінювань та їх дія на організм людини Джерела іонізуючих випромінювань (радіації) поділяють на природні та штучні. Основну частину опромінення населення земної кулі отримує від природних джерел радіації. До природних джерел радіації відносять: космічні, земну радіацію та внутрішнє опромінення. Космічні промені приходять до нас з глибини Всесвіту, а більша їх частина надходить з Сонця. Вони можуть досягати поверхні Землі або взаємодіяти з атмосферою. При цьому північний і південний полюси отримують більше радіації, ніж екваторіальні області, внаслідок наявності магнітного поля Землі, яке відхиляє космічні промені (заряджені частки). Крім того, із збільшенням висоти меншає шар повітря, який грає роль екрана, внаслідок чого рівень опромінення космічними променями зростає. До штучних джерел радіації відносять: ядерні вибухи, атомну енергетику, уранові копальні і збагачувальні фабрики, могильники радіоактивних відходів, рентгенівські апарати, апаратуру, яку використовують в науково-дослідній роботі в галузі ядерної фізики і енергетики, ТЕЦ, які працюють на вугіллі, радіонукліди, що застосовуються в медицині та приладах побутової техніки, різні будівельні матеріали, світлові прилади: апаратура у покажчиках якої застосовується фосфор, телевізори, комп'ютери, генератори надвисокої частоти та багато інших.

44. Основними заходами захисту від ураження електричним струмом є такі: 1. Застосування малих напруг і електричний поділ мереж. Для забезпечення безпеки електроспоживачів варто застосовувати напругу до 42 В, приміщеннях із підвищеною небезпекою – 36 В, в особливо небезпечних – 12 В. Як правило, при використанні електроустаткування з такою напругою враховується те, що одяг, взуття мають певний опір, немає щільного (зварного, болтового) контакту з землею і т. д.; в аварійних ситуаціях струм через тіло людини не досягає невідпускаючого порогу. Необхідно пам’ятати, що для одержання малої напруги необхідно використовувати автономні джерела (акумулятори, спеціальні мотор-генератори і т. д.). Можна використовувати і перетворювачі напруги, але при цьому пам’ятати про обов’язкову умову: мережа малої напруги повинна бути електрично ізольована, відділена від мережі високої напруги. У зв’язку з цим категорично заборонено використовувати в якості джерела малої напруги автотрансформатор, тому що в ньому обидві обмотки електрично пов’язані.Додаткові захисні засоби – це такі засоби, що не гарантують надійну ізоляцію від робочої напруги і є додатковим заходом. До них належать: – в установках вище 1 000 В – діелектричні рукавички, діелектричні боти, діелектричні килими; ізолюючі підставки на порцелянових ізоляторах; – в установках до 1 000 В – діелектричні калоші, діалектричні коврики, ізолюючі підставки.Огороджуючі захисні засоби. До них належать: ширма, бар’єри, щити, сітки і т. д.; ізолюючі накладки і ковпаки (з ізоляцій-ного матеріалу); переносні захисні заземлення; попереджувальні, забороняючі плакати.Допоміжні захисні засоби. Застосовуються для захисту від падіння з висоти (захисні пояси, страхувальні канати), підйому на висоту (пазурі, східці, драбини), захисту від світлових, теплових, механічних, хімічних впливів електричного струму (захисні окуляри, протигази, рукавиці, фартухи, костюми, спецвзуття та ін.).

До природних джерел належать: Земля, Сонце, Космос. Джерелами антропогенного характеру є промислове електроустаткування, лінії електропередач, високочастотні металургійні установки, радіопередавальні пристрої і засоби персонального радіозв’язку, персональні комп’ютери, мікрохвильові печі, телевізори, електроплити, праски, холодильники. Електромагнітні поля мають енергію і поширюються у вигляді електромагнітних хвиль.

45.Основи законодавства з питань охорони праці на виробництві. Законодавчими актами, що визначають основні положення про охорону праці, є загальні закони України, а також спеціальні законодавчі акти. До загальних законів, що визначають основні положення про охорону праці належать: Конституція України, Закони України» Про охорону праці», «Основи законодавства України про охорону здоров'я», «Про пожежну безпеку», «Про використання ядерної енергії та радіаційний захист», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Кодекс законів про працю України. Спеціальними законодавчими актами в галузі охорони праці є Державні нормативні акти про охорону праці, Державні стандарти Системи стандартів безпеки праці, Будівельні норми та правила, Санітарні норми, Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів та інші нормативні документи.Основним законом, що гарантує право громадян на безпечні та нешкідливі умови праці, є Конституція України, в якій записано: «Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується», «Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, заробітну плату, не нижчу від визначеної законом», «Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах забороняється». Роботодавець зобов'язаний забезпечити нешкідливі умови праці відповідно до вимог безпеки і гігієни праці.Кожен, хто працює, має право на відпочинок. У тексті статті 46 Конституції України вказано на те, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

1.Кодекс законі в в У країні про працю.

2.Форми і методи організації праці та відпочинку на виробництві.

3.Види інструктажів.

4.Види відповідальності.

5.Особливості охорони праці жінок та дітей.

6.Розслідування та облік нещасних випадків.

7.виробничий та побутовий травматизм, професіональні захворювання

8.Система управління охорони праці на виробництві-

9.Аутекологія і екологія людини. Екологічні фактори та їх дія.

10.Реакція організму на дію факторів середовища.

11.Гігієна та санітарія на виробництві.

12.Виробниче освітлення. Створення умов освітленості на виробничому МІСЦІ.

13.Основні параметри мікроклімату та їх вплив на організм людини.

14.Вентиляція повітря та опалення приміщення.

15.Кондсціювання повітря.

16.Шум та його шкідливі наслідки.

17.Шумозахисні зелені насадження,

18.Захист від шуму, інфразвуків га ультразвуків.

19.Вібрація, заходи боротьби з вібрацією.

20.Засоби попередження та зниження вібрації.

21.Вилив коми ютерноі техніки на організм людини.

22. Шляхи оптимізації технічннх, середовищних та ергономічних факторів.

23.Шкідливі речовини та їх небезпека.

24.Г ігієнічне нормування шкідливих речовин.

26. Характеристика трубопроводів, видів посудин і апаратів, які працюють підтиском.

27Основні причини вибухів балонів при роботі підтиском.

28. Методи, які контролюють міцність балонів підтиском.

29. Техніка безпеки і виробниче середовище. «Людина-машина-середовище».

30.Організаційні заходи з виробничої безпеки на виробництві.

31.Безпека виробничого обладнання.

32. Правила та норми техніки безпеки, промислової санітарії та протипожежного захисту
33. Горіння та пожежні властивості речовин.

34. Пил, заходи боротьби з пилом.
35. індивідуальні засоби захисту для боротьби з шумом, вібрацією, пилом, дією отруйних та радіоактивних речовин.

З6. Вогнезахисті речовини та інші засоби гасіння

37. Дія електричного струму на організм людини та головні види ураження електричним струмом

38 Значення та завдання пожежної охорони підприємств та відповідальність керівників та ІТП за протипожежний стан об’єктів.

39. Міри безпеки при проведенні лабораторних робіт.

40. 0світлення промислових приміщень.

41.Головні вимоги до будівництва та утримання промислових приміщень

42.Мікроклімат та повітряне середовище промислових приміщень.

43.Джерела іонізуючих випромінювань та їх дія на організм людини.
44.3ахисг від ураження електричним струмом.

45. Основи законодавства з питань охорони праці па виробництві.