Реакцiя організму на дію факторів середовища

В організмі починаються патологічні зміни, що свідчить про певне захворювання. Патологічний стан під впливом несприятливих факторів середовища проявляється найчастіше в отруєннях (токсикозах), алергічних реакціях, злоякісних пухлинах, спадкових хворобах, уроджених аномаліях. Отруєння (токсикози) — одна з найпоширеніших реакцій організму на вплив антропогенних факторів. Отруєння розвиваються внаслідок надходження в організм небезпечних концентрацій. Кількість їх у довкіллі не можна обчислити. Алергія — це стан підвищеної чутливості організму до певних речовин — алергенів. Унаслідок контакту з алергеном знижується імунітет організму й можуть розвинутися різні захворювання. Кількість алергенів постійно зростає пропорційно кількості нових речовин, які людина залучає у свій побут чи використовує у виробництві. Злоякісні пухлини — це велика група захворювань, одне з них — рак. Такі пухлини характеризуються необмеженим ростом, не контролюються гормонами й нервовою системою, здатні утворювати метастази — нові пухлини на здорових тканинах і здебільшого призводять до летального (смертельного) кінця. Речовини, що сприяють розвиткові злоякісних пухлин, називають канцерогенами. Спадкові хвороби пов'язані з виникненням мутацій, тобто ушкодженнями ДНК чи хромосом. Генетичні ушкодження зазвичай успадковуються лише тоді, коли мутація відбувалася в статевих клітинах. Такі мутації спричинюють безплідність, призводять до народження мертвих дітей, дітей із фізичними чи розумовими вадами. Фактори, які викликають мутації, називають мутагенами. Переважна більшість канцерогенів також мають мутагенні властивості.

11)Гігієна праці – це наука, яка вивчає наслідки впливу трудового процесу та навколишнього середовища на організм працюючих з метою розробки санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, які спрямовані на забезпечення найбільш сприятливих умов праці, збереження здоров'я і високого рівня працездатності колективу.Гігієна праці включає: •Забезпечення метеорологічних умов.•Забезпечення чистоти повітря та захист працюючих від шкідливих та небезпечних речовин та матеріалів.

Виробнича санітарія – система організаційних, гігієнічних, санітарно-технічних заходів і засобів запобігання впливу шкідливих виробничих чинників на працівників.Основними завданнями гігієни праці є, зокрема, такі: • вивчення впливу на людину небезпечних і токсичних речовин, що викидаються в навколишнє середовище внаслідок технологічних процесів, роботи устаткування, та розроблення заходів захисту від них; • вивчення впливу шуму, вібрації, іонізуючого випромінювання на організм людини і розроблення заходів захисту від цих чинників; •вивчення освітленості робочих місць та розробка заходів і засобів з його нормалізації; • розробка методів і засобів контролю умов праці; • розробка та впровадження індивідуальних засобів захисту; • розробка та обґрунтування вимог до санітарно-побутового забезпечення працівників.Виробнича санітарія – система організаційних заходів і засобів, які запобігають чи зменшують дію шкідливих виробничих факторів на працюючих. Санітарія і гігієна праці розглядають ряд факторів, що можуть впливати на здоров'я і самопочуття людини, визначають джерела цих факторів і встановлюють способи захисту від них.

12 Виробниче освітлення. Створення умов освітленості на виробничому місці Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісними та якісними показниками. До основних кількісних показників відносяться: світловий потік, сила світла, яскравість і освітленість. До основних якісних показників зорових умов роботи можна віднести: фон, контраст між об'єктом і фоном, видимість. Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків-і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам: — створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми; - не повинно бути засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору; - забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору; — не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих); - повинен бути достатній, для розрізнення деталей, контраст поверхонь, що освітлюються; — не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, теплові випромінювання, небезпечне ураження струмом, пожежо- та вибухонебезпека світильників); — повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.

13.Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат(метеорологічні умови)у виробничих приміщеннях, під яким розуміють клімат внутрішнього середовища цих приміщень, що визначаються діючою на організм людини сукупністю температури, вологості, руху повітря та теплового випромінювання нагрітих поверхонь.На відміну від мікроклімату житла та громадських споруд мікроклімат виробничих приміщень характеризується значною динамічністю і залежить від коливань зовнішніх метеорологічних умов, часу доби та пори року, теплофізичних особливостей технологічного процесу, умов опалення та вентиляції.Мікроклімат виробничих приміщень, восновному, впливає на тепловий стан організму людини та її теплообмін з навколишнім середовищем. Тривалий вплив високої температури у поєднанні зі значною вологістю може призвести до накопичення теплоти в організмі і до гіпертермії (температура тіла піднімається до 38..40 °С). Підвищення швидкості руху повітря погіршує самопочуття, оскільки сприяє підсиленню конвективного теплообміну та процесу тепловіддачі при випаровуванні поту. При підвищенні температури повітря мають місце зворотні явища. Встановлено, що при температурі повітря понад 3О °С працездатність людини починає падати. При підвищенні вологості піт не випаровується, а стікає краплинами з поверхні шкіри. За зниженої температури, значної рухомості та вологості повітря виникає переохолодження організму (гіпотермія). Недостатня вологість призводить до інтенсивного випаровування вологості зі слизових оболонок, їх пересихання та розтріскування, забруднення хвороботворними мікробами.