Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Загальна характеристика трудового права






Ø Норма закону

Трудове право є однією з провідних галузей у системі права України, що регулює відносини працівників з власниками підприємств або уповноваженими ними органами чи окремими фізичними особами з приводу праці.

Ø Розповідь учителя

Трудове право України являє собою галузь права, яка регулює трудові та тісно пов’язані з ними суспільні відносини.

Предметом правового регулювання трудового права є комплекс суспільних відносин, основу яких складають трудові відносини, які виникають на підставі трудового договору, а також низка суспільних відносин, тісно пов’язаних із трудовими.

Трудові відносини – це відносини, які виникають між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом із приводу обов’язку працівника виконувати певну роботу з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку та обов’язку роботодавця оплачувати його працю, створювати належні умови для праці.

До відносин, тісно пов’язаних із трудовими, належать такі групи:

1) Відносини працевлаштування;

2) Відносини з виробничого навчання;

3) Підвищення кваліфікації;

4) Відшкодування збитків, заподіяних працівником підприємству, установі, організації або збитків, заподіяних працівнику.

 

Джерела трудового права являють собою розгалужену систему законів та підзаконних нормативно-правових актів. Основним джерелом трудового права Конституція України, що встановлює цілий ряд ключових положень, на яких ґрунтується трудове законодавство.

 

Ø Робота з документом

(Пропоную учням попрацювати із текстом Конституції України. Відшукати статті, які стосуються законодавства про працю).

 

Ø Розповідь вчителя

Так, це статті 43 Конституції в України гарантує кожному право на працю, стаття 45 – право на відпочинок.

Найважливішу роль у регулюванні трудових відносин відіграє Кодекс законів про працю України (КЗпП) від 1 червня 1972 року. Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростання продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства на першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Кодекс законів про працю України складається з 18 глав та 265 статей. Крім загальних положень, де визначаються завдання кодексу, права і обов’язки працівників та деякі інші питання, що містять положення про колективний і трудовий договір, забезпечення зайнятості вивільнених працівників, робочий час і час відпочинку, нормування праці, заробітну плату, гарантії та компенсації, трудову дисципліну, охорону праці, працю молоді і жінок, трудові спори, державне соціальне страхування, пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням, та деякі інші.

Крім КЗпП серед найважливіших джерел трудового права слід назвати Закон України «Про колективні договори і угоди», «Про охорону праці», «Про відпустки», «Про оплату праці», «Про зайнятість населення» та інші.

 

2. Трудовий договір: поняття, зміст, форма, строк, порядок укладення

Одним з найважливіших інститутів трудового права є трудовий договір.

Ø Робота з поняттями

Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Ø Робота з таблицею

 

Таблиця 1

Трудовий і колективний договори

Критерії для порівняння Трудовий договір Колективний договір
1.Сторони договору Працівник і роботодавець Власник або уповноважений ним орган і профспілковий комітет або інший уповноважений трудовим колективом орган
2.Зміст договору Охоплює обов’язкові та додаткові умови. Обов’язкові умови: × Місце працевлаштування; × Спеціальність, професія, посада; × Розмір заробітної плати працівника; × Робочий час. Додаткові умови: × Установлення випробування; × Соціальний захист працівника роботодавцем. Основні положення з питань праці та зарплати, інших видів трудових виплат, які стосуються колективу загалом: × Робота; × Тривалість робочого часу і часу відпочинку; × Охорона праці; × Житлово-побутове обслуговування; × Оздоровлення; × Відпочинок.
3.Форма договору Як правило письмова, а в окремих випадках обов’язково письмова Письмова
4.Строк дії × Безстроковий договір укладається на невизначений строк. × Строковий – на визначений строк за погодженням сторін. × Може укладатися на час виконання певної роботи На один рік

Ø Розповідь вчителя

Зміст трудового договору складають його умови, які визначають права й обов’язки сторін. Виділяють два види умов трудового договору: (обов’язкові та додаткові, які встановлюються за згодою сторін.

У трудовому договорі передбачаються найбільш важливі умови, зокрема, трудова функція працівника, місце роботи і посада, розмір заробітної плати та інші.

Однією з основ трудового договору є домовленість сторін про початок роботи (день і година, з якої працівник відповідно до трудового договору, виходячи із змісту Кодексу законів про працю України, віднесено місце роботи, певну трудову функцію, час існування трудових правовідносин та умову про заробітну плату.

Питання, які розглядаються як додаткові умови договору, - це випробування під час прийняття на роботу, суміщення професій, соціально-побутові пільги (житло, дитячий садок, організація громадського харчування тощо)

Взаємні права і обов’язки виникають між сторонами тільки після фактичного початку роботи.

Сторонами трудового договору може виступати, з одного боку, власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган. Це може бути також фізична особа, яка наймає працівника для виконання певних робіт. З іншого боку, це працівник, тобто фізична особа, яка має трудову правоздатність та трудову дієздатність. Трудова правоздатність (як і дієздатність) виникає, як правило 16 років. У виняткових випадках на роботу можуть прийматися особи віком 15 років, а також 14 –річні для роботи під час канікул.

 

Ø Робота зі схемами 1 і 2

Схема 1

Обов’язки роботодавця
Створити здорові та безпечні умови праці
Своєчасно виплачувати заробітну плату
Визначити робітникові робоче місце  

 

Ознайомити працівника з правилами техніки безпеки, роз’яснити йому його права та обов’язки

 

 

Схема 2

 

Обов’язки працівника

 

Добросовісно виконувати трудові обов’язки   Дотримуватись трудової дисципліни   Дотримуватись правил техніки безпеки

 

За тривалістю виділяють такі види трудових договорів:

1) Безстроковий – укладається на невизначений строк;

2) Строковий – укладається на певний строк, щовстановлюється за згодоюсторін;

3) Укладений на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір перетворюється на безстроковий, якщо після раніше обумовленого строку трудові відносини тривають і ні власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, ні працівник не виявили ініціативи щодо їх припинення.

Особливою формою трудового договору є контракт, у якому строк його дії, обов’язки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення й організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі достроково, можуть встановлюватись угодою сторін.

Трудовий договір може укладатись в усній та письмовій формах. Кодекс законів про працю України передбачає випадки, у яких дотримання письмової форми трудового договору є обов’язковим:

1) При організованому наборі працівників;

2) При укладенні контракту;

3) При укладенні трудового договору з неповнолітнім;

4) У випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) При укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними, географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;

6) При укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) В інших випадках, передбачених законодавством (наприклад, за умов прийому на роботу надомників, викладачів).

При прийомі на роботу особи подають такі документи: заява, паспорт або свідоцтво про народження (подають неповнолітні), трудова книжка (якщо вона є) Якщо для виконання трудової функції або для посідання посади обов’язково потрібні спеціальні знання, працівник при укладанні договору зобов’язаний подати документ про професійну підготовку або освіту (лікар, учитель).

В окремих випадках, передбачених законодавством, прийому особи на роботу передує обов’язків медичний огляд (наприклад, осіб, які зайняті на важких роботах, на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці). Згідно зі статтею 25 Кодексу законів про працю власник не має права вимагати від працівника, який влаштовується на роботу, дані про його партійну, національну належність, походження. Забороняється вимагати будь-які інші документи, крім перелічених.

 

3. Особливості прийому на роботу неповнолітніх.

Ø Індивідуальна робота з підручником

Учні знайомляться з відповідним пунктом параграфа підручника. На індивідуальну роботу відводимо 5 – 7 хвилин. Потім проводимо обговорення тексту.

Ø Фронтальна бесіда

1. Що вам було в тексті добре відоме?

2. Що для вас було новим?

3. Що найбільше зацікавило?

4. Які, на вашу думку, положення є найважливішими в тексті?

5. Які запитання виникли у вас до змісту тексту?






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.