Методичні рекомендації. Кафедра Транспортних технологій .

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра Транспортних технологій.

назва

Рег. №____________

методичні рекомендації

до виконання курсового проекту

з дисципліни Вантажні перевезення.

назва

для студентів 3 курсу

напряму підготовки 6.070101 Транспортні технології.

шифр назва

галузі знань 0701. Транспорт і транспортна інфраструктура.

шифр назва

факультету Машинобудування.

назва

Херсон – 20 12 р.

Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни Вантажні перевезення для студентів денної та заочної форми навчання.

Укладачі: Луб′ яний П.В.,.

Музалевська Ю.Ю., кількість сторінок 24.

Рецензент: Петровський А.В.

Затверджено

на засіданні кафедри ________

протокол №___ від _________

Зав. кафедри _______________

Відповідальний за випуск _______________________

ЗМІСТ

МЕТА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Основним завданням курсу дисципліни «Вантажні перевезення» є формування у студентів теоретичних і практичних знань з питань організації, планування і управління вантажним транспортом; набуття навичок вирішення задач транспорту при реалізації вантажних перевезень.

Курсовий проект є підсумковим етапом вивчення дисципліни «Вантажні перевезення» на тему «Організація перевезень вантажів в містах». Основною метою його є:

– закріпити та поглибити знання студентів з предмету;

– навчити студентів комплексно вирішувати питання організації вантажних автомобільних перевезень;

– навчити студентів застосувати отримані в процесі навчання теоретичні знання для рішення основних завдань теоретичного та практичного характеру при організації транспортної роботи вантажних автомобілів;

– навчити студентів користуватися технічною та довідковою літературою, нормативними матеріалами при вирішуванні основних питань організації вантажних автомобільних перевезень.

Курсовий проект повинен містити рішення окремих конкретних питань з урахуванням передового досвіду, відображати нові форми й методи організації перевезень, вживання нових типів рухомого складу, передових форм організації праці водіїв.

завдання на курсовий проект

На початку роботи студент отримує індивідуальне завдання (примірник листа завдання відображений у Додатку А) з даними ситуаційної схеми перевезень в умовах міста або великого транспортного району. Завдання містить:

– схему транспортної мережі;

– місце розташування учасників транспортного процесу;

– вид вантажу;

– перелік вантажовідправників і обсяг вантажів по відправленню;

– перелік споживачів вантажу та обсяг споживання;

– вантажність автомобіля для перевезень розвізними маршрутами.

Обсяг ТА зміст курсового проекту

Курсовий проект містить у собі пояснювальну записку і графічну частину.

Обсяг пояснювальної записки – 40 - 50 сторінок формату А4.

Обсяг графічних документів (альбом графічного матеріалу) – 9 аркушів формату А4.

Пояснювальна записка й графічна частина проекту повинні бути виконані відповідно до вимог діючих ДСТУ, пропонованих до оформлення графічних і технологічних документів. Пояснювальна записка курсового проекту повинна мати наступну структуру (див. табл.1).

Таблиця 1 – Графік виконання курсового проекту та обсяг пояснювальної записки

Під час виконання курсового проекту студент повинен чітко дотримуватися графіку, представленого в таблиці 1 з дати отримання завдання. Курсовий проект має носити індивідуальний характер, містити самостійно прийняті рішення, повинен відповідати методичним вимогам.

Альбом графічного матеріалу до курсового проекту повинен містити наступні результати розрахунків та графіки:

1. Схема транспортної мережі.

2. Залежність продуктивності рухомого складу від довжини вантажної їздки.

3. Залежність собівартості перевезень від довжини вантажної їздки.

4. Показники роботи автомобілів на маятникових та колових маршрутах.

5. Показники роботи автомобілів на розвізних маршрутах.

6. Графік спільної роботи рухомого складу та вантажного пункту.

7. Змінно-добове завдання водіям.

8. Місячний графік роботи водіїв.

9. Економічні показники роботи рухомого складу.

За умов виконання розрахунків з використанням ПЕОМ необхідно представити результати у роздрукованому виді та подати їх у додатках.

ВСТУП

У зв'язку з об'ємами перевезень вантажів, що безперервно змінюються, і зміною їх номенклатури, перед працівниками різних видів транспорту виникає ряд завдань: зміна структури і кількості рухомого складу (залежно від об'ємів вантажопотоків та їх структури); застосування досконаліших конструкцій транспортних засобів; підвищення ефективності використання наявного рухомого складу; підвищення продуктивності праці і вилучення внутрішніх резервів виробництва. З огляду на вище викладене у вступі необхідно відобразити наступну інформацію:

- значення транспорту в народному господарстві;

- роль транспорту при перевезенні вантажів;

- загальний стан організації перевезень і завдання, які необхідно вирішувати в сучасних економічних умовах;

- передові методи і способи організації транспортного процесу.

Вступ також повинен вміщувати обґрунтування і актуальність вирішуваних в проекті завдань, які стоять перед працівниками автомобільного транспорту.

Вступ повинен завершуватися постановкою мети та задач досліджень.

1 Визначення правил перевезення вантажУ

На основі нормативної літератури [1, 2] коротко і конкретно дається транспортна характеристика вантажу, клас, сумісність при перевезенні одним і тим рухомим складом та правила перевезення. Вказують, яким типом автомобілів рекомендується перевозити вантаж, а також засоби механізації вантажних робіт.

2 РОЗРАХУНОК найкоротших відстаней

В сучасних умовах значного росту об′ ємів перевезень вантажів для забезпечення найбільш раціонального використання рухомого складу та зменшення транспортних витрат велике значення має визначення найкоротших відстаней між пунктами транспортної мережі.

Найкоротші відстані між кінцевими пунктами перевезень вантажів можуть бути знайдені різноманітними методами. Для знаходження оптимального варіанта вирішення задачі використовуються математичні методи, які дозволяють здійснити вирішення як вручну, так і з використанням ПЕОМ (програми Flo-put.exe та Floid.exe). В сучасній та зарубіжній літературі рекомендуються методи, що використовуть принципи лінійного та динамічного програмування, а також ряд інших методів. Найбільш типічними та поширеними на практиці планування перевезень автомобільним транспортом є метод потенціалів та метод Флойда.

У разі застосування методу потенціалів у пояснювальній записці необхідно представити повний розрахунок найкоротших відстаней від одного учасника транспортного процесу до інших. Результати інших розрахунків звести у матрицю найкоротших відстаней.

3 ПРИЗНАЧЕННЯ МАРШРУТІВ РУХУ АВТОМОБІЛІВ

Задача маршрутизації складається з двох етапів.

На першому етапі в третьому розділі виконується розробка маршрутів для помашинних відправок вантажів. До великих партій відправок відносяться відправлення з пунктів А1-А3. Для них розробляються маятникові та колові маршрути. При визначенні плану повернення порожніх автомобілів рекомендується використовувати метод потенціалів [3], або програмне забезпечення (програма MERCS.EXE).

На другому етапі виконується розрахунок розвізних маршрутів. Вантажовідправник А4 постачає споживачам вантаж дрібними партіями, та для їх перевезення передбачено використовувати заданий автомобіль.

Для розробки розвізних маршрутів рекомендується використовувати метод Кларка-Райта [3], або програмне забезпечення (програма RAZV.BAS). Критерієм оптимальності розроблених маршрутів повинен бути мінімальний загальний пробіг автомобіля на розроблених маршрутах.

Для розроблених маршрутів необхідно побудувати епюри вантажопотоків.

4 ВИБІР РУХОМОГО СКЛАДУ ДЛЯ РОБОТИ НА МАРШРУТАХ

Після призначення маршрутів необхідно обрати тип і модель автомобіля (автопоїзду) (Додаток В). Обрання типу автомобіля (автопоїзду) здійснюється на основі правил перевезення вантажу (див. розділ 1) та вимог, які стосуються рухомого складу.

Альтернативні (конкурентні) три моделі автомобілів (автопоїздів) визначаються орієнтовно по раціональній вантажності

(4.1)

де - середньодобовий обсяг перевезень по маршрутам, т. (визначається як середньоарифметичний між призначеними маршрутами);

- середній коефіцієнт використання вантажності автомобіля (визначається як середньоарифметичний між запропонованими у вихідних даних вантажів);

- кількість обертів на маршруті за час роботи на маршруті, од.

Кількість обертів на маршрутах визначається по залежності

(4.2)

де - час роботи автомобіля на маршруті (приймаємо, для роботи автомобіля 8 годин);

- середній час оберту автомобіля на маршруті.

Середній час оберту автомобіля на маршруті визначається по залежності

, (4.3)

де - середня довжина маршруту, км (визначається як середньо-арифметична між призначеними маршрутами), км;

– середньоексплуатаційна швидкість автомобіля (приймається 15 км/год).

Отримане значення порівнюють із мінімальним значенням обсягів перевезень на маршрутах і при необхідності його корегують.

Для обраних автомобілів (автопоїздів) визначають продуктивність і собівартість перевезень. Годинну продуктивність і собівартість розраховують для п’яти значень відстані перевезення вантажу. Інтервали для розрахунків обираються залежно від найменшого і найбільшого значення відстані перевезення вантажу по маршрутам

, (4.4)

де - найбільша і найменша відстань перевезення вантажу серед призначених маршрутів.

Продуктивність рухомого складу визначається за формулою

, (4.5)

де - номінальна вантажність автомобіля, т.;

- середньоарифметичний коефіцієнт використовування пробігу;

- середня технічна швидкість автомобіля, км/год. (Значення середньої технічної швидкості обирають виходячи із нормативів, як для населеного пункту - 25 км/год. - для автомобіля (автопоїзда) вантажністю менше 7 тонн та 24 км /год. - для 7 і більше тонн.

- час простою під навантаженням та розвантаженням, год.

Коефіцієнт використовування пробігу розраховується за формулою

(4.6)

Час простою під навантаженням та розвантаженням для бортових автомобілів визначається за формулою

(4.7)

Для автомобілів-фургонів

(4.8)

Для автомобілів-самоскидів

(4.9)

Собівартість перевезень визначається за формулою

(4.10)

де , - витрати, відповідно змінні (грн/км) та постійні (грн/год).

Результати розрахунків заносять до таблиці (див. табл. 4.1). Кінцевим результатом розрахунків є побудова графіків залежності продуктивності та собівартості перевезення від відстані вантажної їздки. За допомогою аналізу графіків, за критеріями продуктивності та собівартості призначають модель автомобіля (автопоїзда) для роботи на розроблених маршрутах.

Таблиця 4.1 – Показники для обирання рухомого складу

Показник	Модель автомобіля	Відстань вантажної їздки, км
Продуктивність, т/год
Собівартість, грн/т

5 ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ РОБОТИ АВТОМОБІЛІВ НА МАРШРУТАХ

Розрахунок основних техніко - експлуатаційних показників проводять в два етапи на основі призначених маршрутів. На першому етапі виконуються розрахунки для маятникових маршрутів. Для першого маршруту приводять формули, пояснення до формул та приклад розрахунку. Для інших маршрутів розрахункові значення зводять у таблицю.

Показники, які необхідно визначити:

1) довжина маршруту за один оберт - , км;

2) відстань вантажного пробігу за один оберт - км;

3) добовий обсяг перевезення вантажу - (береться із вихідних даних або епюр на маршруті), т;

4) коефіцієнт використання вантажності автомобіля - (береться за класом вантажу);

5) час оберту рухомого складу на маршруті - , год.

, (5.1)

де - технічна швидкість руху на маршруті, км, год.;

- час простою під навантаженням та розвантаженням транспортного засобу, год.

6) кількість можливих обертів автомобіля на маршруті за добу , од., (округляється до цілого)

, (5.2)

7) час роботи на маршруті скорегований - , год..

, (5.3)

8) необхідна кількість обертів на маршруті для вивезення добового обсягу перевезень , од.

, (5.4)

9) кількість автомобілів на маршруті - , од.

, (5.5)

10) добовий пробіг на маршруті - , км.

, (5.6)

11) вантажний пробіг за добу

, (5.7)

Результати розрахунків показників роботи рухомого складу заносять до таблиці.

На другому етапі виконується розрахунок техніко-експлуатаційних показників на розвізних маршрутах. До основних показників роботи автомобілів на розвізних маршрутах віднесені:

1) довжина маршруту - , км.;

2) довжина їздки з вантажем - , км.;

3) коефіцієнт використання пробігу - ;

4) час оберту автомобіля на маршруті - , год.,

, (5.8)

де – додатковий час для заїзду в черговий пункт, =9 хв.;

– кількість пунктів завозу на маршруті, од.,

5) фактичний обсяг завезення - , т.

, (5.9)

де - обсяг завозу в -тий пункт, т.;

6) статичний коефіцієнт використання вантажності –

, (5.10)

7) фактична транспортна робота - ткм.

, (5.11)

8) можлива транспортна робота , ткм.

, (5.12)

9) динамічний коефіцієнт використання вантажності –

, (5.13)

Результати розрахунків показників роботи рухомого складу на розвізних маршрутах заносять до таблиці.

6 УЗГОДЖЕННЯ РОБОТИ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ТА ВАНТАЖНИХ ПУНКТІВ

Для узгодження роботи автомобілів із роботою навантажувального механізму беруть відправника А, який має найбільший обсяг вантажу. Узгодження роботи автомобілів і вантажного пункту виконують для більш “вузького” місця (місце виникнення черг). У даному випадку вузьким місцем приймають час безпосереднього навантаження автомобіля при знаходженні його в пункті навантаження

(6.1)

де − кількість маршрутів, що прийняті під узгодження, од.

Кількість постів навантаження визначають за залежністю

, (6.2)

де - загальна кількість навантажень для вивезення добового обсягу на маршрутах, що прийняті під узгодження, од.;

- час роботи пункту навантаження, = 8 год.

Після цього визначають потрібну кількість автомобілів, які забезпечать безперебійну роботу одного поста

(6.3)

Час оберту на маршрутах необхідно скорегувати так, щоб він був кратним . Наступним кроком, відповідно до методики [3], складається матриця прибуття автомобілів під навантаження та годинний графік роботи автомобілів.

Потім розраховується час роботи на маршруті кожного автомобіля.

Час роботи у наряді автомобіля знаходиться по формулі

(6.4)

де – час нульових пробігів, год.

Час роботи у наряді водія знаходиться по формулі

(6.5)

де – підготовчо-заключний час роботи водія, який розраховується по формулі

, (6.6)

Необхідна кількість водіїв на розраховану кількість автомобілів розраховується по формулі

, (6.7)

де – кількість робочих днів, =21;

– фонд робочого часу, який розраховується по формулі

(6.8)

де - передвихідні дні, =4.

Для водіїв автомобілів, які виконують роботу по графіку спільної роботи, будують змінно-добове завдання та місячний графік роботи.

7 СКЛАДАННЯ ЗАЯВКИ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖУ

В даному розділі на першому етапі необхідно надати загальну характеристику такому документу як заявка на перевезення вантажу: дати визначення, як і ким вона заповнюється, реквізити, що має містити, де можна отримати бланк заявки на перевезення вантажу.

На другому етапі скласти заявку на перевезення заданого за завданням вантажу.

8 ВИПИСУВАННЯ ПОДОРОЖНЬОГО ЛИСТА АВТОМОБІЛЯ

В даному розділі на першому етапі необхідно надати загальну характеристику такому документу як подорожній лист, як і ким він заповнюється, що має містити.

На другому етапі для першого автомобіля з попереднього розділу необхідно заповнити подорожній лист автомобіля (додаток Г). Заповнений подорожній лист додають до пояснювальної записки.

9 Економічні показники роботи АВТОМОБІЛІВ

Економічні показники розраховують для маятникових та колових маршрутів.

Дохід від виконання перевезень по маршрутах розраховується за формулою

(9.1)

де – загальний добовий обсяг перевезення вантажу на маршруті, т;

– відрядний тариф перевезення 1 т вантажу і -го класу на відстань при обсязі відправлення , грн./т. [4].

Витрати на перевезення вантажу по маршрутах розраховуються за формулою

(9.2)

де – собівартість перевезення 1 т вантажу на відповідну відстань , грн./т.

Прибуток від виконання перевезень по маршрутах розраховується за формулою

(9.3)

Результати розрахунків заносять в таблицю для кожного маятникового і колового маршруту.

Договірний тариф для розвізних маршрутів розраховують за формулою

(9.4)

де – собівартість роботи автомобіля за одну годину, грн.;

– відповідно норма прибутку (30%) та ставка на додану вартість (20%).

Собівартість перевезень визначають за наступною формулою

(9.5)

де – загальний пробіг усіх автомобілів з урахуванням нульових пробігів, км;

– сумарний час знаходження автомобілів в наряді, год.

ВИСНОВКИ

У висновку варто дати оцінку, як у курсовому проекті використовувалися передові методи організації перевезень. Яка кількість маршрутів спланована й скільки автомобілів необхідно для здійснення заданого обсягу перевезень. Надати конкретні дані та результати розрахунків.

Захист курсового проекту

При підготовці до захисту курсового проекту студенти повинні повторити теоретичний матеріал курсу в обсязі виконаної роботи.

Особливу увагу варто приділити термінології, математичній постановці завдання маршрутизації, його матричного запису, методам рішення, методикам вибору й обґрунтування транспортно-технологічних схем перевезення, нормування елементів транспортного процесу.

Захист курсового проекту відбувається у встановлений строк.

Рівень засвоєння студентом теоретичного матеріалу оцінюється провідним викладачем-консультантом. За результатами виконання й захисту курсового проекту виставляється оцінка.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

1. Курсовий проект повинен бути оформлений відповідно до вимог ДСТУ - 3008 - 95.

2. Пояснювальна записка виконується на листах формату А4 (210^х297 мм). Робота виконується машинописним способом (з використанням комп'ютера).

3. При оформленні пояснювальної записки за допомогою комп'ютера повинні бути виконані вимоги: шрифт - Times New Roman або Times New Roman Cyr, розмір кегля 14 пт, мiжстроковий інтервал - 1, 5.

4. При оформленні пояснювальної записки варто витримувати поля: ліворуч - 30 мм, праворуч - 15 мм, зверху - 15 мм, знизу - 20 мм.

5. У записці допускається використання скорочення слів і словосполучень відповідно до діючими ДЕРЖСТАНДАРТ з бібліотечної і видавничої справі.

6. Структурні елементи проекту «Реферат», «Зміст», «ВСТУП», «ВисновкИ», «ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ» не нумеруються, а їхні назви використовуються як заголовки структурних елементів.

7. Заголовки розділів розміщаються посередині аркуша й записуються більшими прописними буквами без підкреслення, крапка після номера й наприкінці назви заголовка не ставиться.

8. Назви підрозділів, пунктів і підпунктів записуються з абзацним відступом малими літерами. Між розділом і текстом після нього повинно бути пропущене два інтервали.

9. Всі ілюстрації, креслення, малюнки, схеми, діаграми, таблиці, формули повинні розміщатися після першого їхнього згадування в тексті або на наступній (після першого згадування) сторінці. При цьому їхня нумерація здійснюється в межах розгляду (тобто має подвійне кодування «Таблиця 2.4 -», - це значить що це четверта таблиця другого розділу).

10. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, необхідно приводити безпосередньо після формули й у тій же послідовності, у якій вони наведені у вираженні.

11. Додатки приводяться наприкінці пояснювальної записки після переліку посилань, вони нумеруються буквеними індексами відповідно до національного алфавіту.

12. На всі додатки в тексті пояснювальної записки обов'язково повинні бути посилання.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні. - Київ: ДержавтотрансНДІпроект, 2004. – 128 с.

2. Транспортная характеристика грузов. Раздаточный материал/ Сост. Крамаренко И.Г. и др. – Харьков: ХГАДТУ, 1992.-85с.

3. Воркут А. И. Грузовые автомобильные перевозки. – Киев: Высш. шк. Головное изд-во, 1986. – 447 с.

4. Единые тарифы на перевозку грузов. Прейскурант №13-01-02. Госкомцен УССР. – Киев: 1989. – 93 с.

5. Организация и планирование грузовых автомобильных перевозок /Под ред. Л.А. Александрова. -М; Высшая школа, 1986. - 336с.

ДОДАТОК А

ДОДАТОК Б

Форма № Н-6.01

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ТРАНСПОРТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ