Поняття про стилістичний алогізм. Різновиди стилістичних алогізмів.

В лексичній і синтаксичній стилістиці алогізм - це стилістичний прийом, навмисне порушення логічних зв’язків в літературному творі з метою підкреслити внутрішнє протиріччя даного положення (драматичного або комічного).

В літературних творах, так само як і вреальному житті, алогізм має двосторонній характер: люди або стверджують щось несумісне з вимогами логіки, або діють неправильно. Нас цікавить перший випадок, адже саме в ньому ми стикаємося з нестандартним ходом думок, який проявляється в словах персонажів твору, і ці слова спричиняють утворення комічного ефекту.

Електронний словник логіки пропонує наступне трактування: «…хід думок, який порушує будь-які закони і правила логіки і тому завжди містить логічну помилку». Крім цього, слід відзначити, що в філософії під алогізмом розуміють не лише логічну помилку, а й заперечення логічного мислення і логіки як засобу досягнення істини. Алогізм тісно

В. Проппа «Проблеми комізму і сміху» зазначає, що алогізми бувають двох видів: явні та приховані. Це утруднює виділення алогізму як стилістичного прийому, оскільки він може бути прихованим під формальною правильністю. В разі, якщо ми стикаємося з явним алогізмом, він комічний сам по собі для тих, хто є свідком його прояву. В другому випадку не обійтися без викриття, і комічний ефект наступає лише в випадку переосмислення всієї ситуації. мислення дітей побудоване на аналогії. Алогізм часто застосовують з установкою на гротеск, іронію, ірраціональне. Визначають наступні механізми утворення алогізму:

-невідповідність синтаксичної і смислової структури мови;

-порушення логічного зв’язку (логічний розрив) між мовними зворотами, фразами, репліками, окремими частинами діалогу;

-протиставлення предметів та властивостей, які не містять у собі нічого протилежного, або протиставлення предметів і властивостей, які позбавлені будь-якої схожості;

-неправильний абсурдний умовивід;

-напрям розмови за випадковими асоціаціями;

-руйнування причинних зв’язків;

-беззмістовне чи несуттєве висловлювання.

Можна виокремити кілька підвидів алогізмів. Перший – це алогічні відповіді на питання, які утворюються внаслідок руйнування причинних зв’язків між окремими репліками. До другого підвиду відносимо алогічні пояснення, які, як правило, супроводжуються утворенням абсурдного.

Отже, синтаксичні чи смислові порушення в структурі мови літературного твору, протиріччя предмета і події з нашими звичними уявленнями, співставлення суперечливих понять та інші порушення логічного перебігу подій у художньому творі, ініційовані задля створення певного стилістичного та смислового ефекту, ми відносимо до алогізмів.