Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Колоїдно-осадові проби






Для оцінки функції печінки та інших патологічних станів організму широко використовуються колоїдно-осадові (коагуляційні) проби, за допомогою яких діагностують зміни у складі білків сироватки крові (диспротеїнемію).

В основі осадових проб лежить взаємодія глобулінів із речовинами-осадниками. Осадові проби неспецифічні, однак вони допомагають встановити ступінь порушення співвідношення між глобулінами та альбумінами сироватки крові.

Сулемова проба (за Грінстедом)

Принцип методу. Сулема в присутності дрібнодисперсних колоїдів (білків) утворює колоїдний розчин солей ртуті. Порушення дисперсності білкових фракцій сироватки крові призводить до осадження грубодисперсних білків.

Обладнання: мікробюретки, стаканчики (пробірки).

Реактиви: 0, 1 %-ний розчин сулеми (отримують із кристалічної сулеми), 0, 85%-ний розчин натрію хлориду.

Методика визначення. У пробірку вносять 0, 5 мл свіжої сироватки крові і 1 мл 0, 85%-ного розчину натрію хлориду, перемішують. За допомогою мікробюретки додають 0, 1 %-ний розчин сулеми – на початку в помірній кількості до появи первинного помутніння, а в подальшому – по краплях (з проміжком 20 с) до стійкого помутніння. Результат реакції оцінюють за кількістю витраченого розчину (у мл).

В нормі у здорових корів і нетелей на титрування сироватки крові витрачається 1, 6–2, 6 мл 0, 1 %-ного розчину сулеми. Зниження показника до 1, 5 мл і менше спостерігається при гепатиті, гепатодистрофії та цирозі печінки. Чим більше виражені дистрофічні зміни печінки, тим менше витрачається на титрування розчину сулеми. Недоліком є те, що сулема – отруйна речовина (зберігається за списком А).

Проба з розчином міді сульфату
(за Постніковим В.С.)

Осадова проба з розчином міді сульфату показова не тільки в якісному відношенні, але й у кількісному (за кількістю витраченого розчину).

Обладнання: мікробюретки, пробірки.

Реактиви: 0, 1 %-ний розчин міді сульфату на дистильованій воді, робочий розчин (у мірній колбі з дистильованою водою розчиняють 0, 5 г натрію сульфату, додають 7 мл 1 %-ного розчину міді сульфату, загальний об’єм доводять дистильованою водою до 100 мл).

Хід визначення. У пробірку наливають 1 мл свіжої сироватки крові. Краплями із бюретки додають робочий розчин міді сульфату до появи помутніння, яке не зникає при перемішуванні. Для стійкого помутніння необхідно від 2, 1 до 2, 3 мл робочого розчину: проба вважається негативною. У тварин з порушенням білоксинтезувальної функції печінки результати оцінюються за наступним критерієм: якщо стійке помутніння сироватки крові настає при додаванні від 1, 86 до 2, 08 мл реактиву – проба слабопозитивна (+), від 1, 76 до 1, 85 мл – позитивна (++), 1, 76 мл реактиву і менше – різко позитивна (+++).






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.