Основи кошторисного фінансування. Форма, зміст і види кошторисів.

Кошторисно – бюджетне фінансування – це метод безповоротного, безвідплатного виділення коштів на утримання установ, що перебувають на бюджетному фінансуванні, на основі фінансових планів – кошторисів. На кошторисно – бюджетному фінансуванні утримуються державні та комунальні установи: соціальної сфери, освіти, охорони здоров’я, культури, фізичної культури, а також установи Міністерства оборони, Прикордонної служби, Служби безпеки України, МВС України, органи законодавчої та виконавчої влади, суди, прокуратура тощо.

Визначення обсягів фінансування ґрунтується на:

1) показниках, що характеризують кількісні параметри діяльності
бюджетної установи (оперативно-сітьові показники);

2) нормативах видатків у розрахунку на певний кількісний показник.
Оперативно-сітьові показники поділяються на дві групи:

а) виробничі показники, які характеризують профіль діяльності
бюджетної установи (наприклад, кількість студентів у вузі);

б) загальні показники, які технічно характеризують будівлю
бюджетної установи (наприклад, площа приміщень, кубатура тощо).

Норми витрат характеризують обсяг витрат на одну розрахункову одиницю.

Види норм витрат:

1. матеріальна - витрати матеріальних ресурсів на одиницю виміру витрат (кількість продуктів на одного хворого, кількість електроенергії для освітлення 1 кв. м площі);

2. грошова - це матеріальна норма, переведена в грошову оцінку за державними цінами; Наприклад, кількість ліжко-днів у лікарні, помножена на встановлену норму видатків на одне ліжко, дасть суму видатків на харчування в цій лікарні.

3. індивідуальна - за індивідуальними фінансовими нормами складаються кошториси установ;

4. комбінована - об'єднує групу індивідуальних норм, перерахованих на розрахункову одиницю, що характеризує виробничу діяльність установи певного типу (при визначенні витрат на забезпечення школи - класу, на забезпечення лікарні - ліжка);

5. типові - складаються в цілому в установі з розрахунку на 1 рік
(на бібліотеку);

6. обов'язкові - встановлюються урядом (ставка заробітної плати);

7. розрахункові - середні витрати, що припадають на розрахункову
одиницю з урахуванням конкретних умов роботи установи.

Кошторис бюджетних установ - основний плановий документ, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Бюджетне призначення – повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів цим Кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Розроблення кошторису бюджетної установи спрямоване на:

- визначення обсягу доходів і видатків, що пов'язані з діяль­ністю окремих структурних одиниць і підрозділів установи;

- забезпечення покриття видатків фінансовими ресурсами з різних джерел.

Кошторис має дві складові:

• загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фон­ду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифі­кацією на виконання бюджетною установою основних функцій;

• спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною еконо­мічною класифікацією на здійснення відповідних видатків, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій.

Доходи спеціального фонду бюджетної установи включають:

- власні надхо­дження бюджетної установи;

- доходи за іншими надходженнями;

План асигнувань є невід’ємною частиною кошторису і затверджується разом з ним.

План асигнувань із загального фонду бюджету - це помісячний розподіл асигнувань, затверджених у кошторисі для загального фонду, за скороченою формою економічної класифікації, який регламентує взяття установою зобов'язань протягом року.

В бюджетному плануванні розрізняють такі види кошторисів:

- індивідуальні - для кожної бюджетної установи;

- зведені - по групі однорідних закладів (школи, лікарні);

- на централізовані заходи, які проводяться відповідними органами управління.

Установам можуть виділятись бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів і планів асигнувань.

Кошториси, плани асигнувань повинні бути затверджені протя­гом 30 календарних днів з дня затвердження розпису бюджету.

Кошториси, плани асигнувань і штатні розписи затверджуються керівником відповідної вищестоящої установи.